Таємна історія від Кристини Асецької

Привіт, мої хороші!

Сьогодні я до вас з прекрасною новинкою від своєї талановитої колеги й подруги - Кристини Асецької. Зізнаюся, що знала про цю книгу давно, бо Кристина поділилася зі мною маленьким уривочком, коли почала писати цю історію.

Ще навіть не знаючи точного сюжету, мої перші слова були такими: "Це буде круто..."

Скажу одразу, що це нестандартна книга на просторах Букнету, але сповнена інтригами, непередбачуваністю, динамікою і звісно ж коханням й ще раз коханням. А ще там безліч таємниць, які так і хочеться розгадати, бо ж не даремно це - "ТАЄМНЕ ЗАВДАННЯ"

Щиро запрошую вас поринути в цю історію та захопитися нею так, як зробила це я. Повірте, це того варте.

Ловіть обкладинку, анотацію та смачний кусь:

Анотація до книги "Таємне завдання"

Він - її завдання, той про кого потрібно добути інформацію і безслідно зникнути. Але це зробити буде важко, враховуючи, що випадково стала фіктивною нареченою свого об`єкта, його брат підозрює її у всіх смертних гріхах, а їхній давній суперник несподівано зацікавився нею. У таких умовах складно не закохатися й виконати своє таємне завдання.

Уривочок:

Погляд чоловіка опустився до зони скромного декольте її сукні. Андрій невдоволено хмикнув та зробив крок убік, звільняючи шлях до виходу:

- Припустимо я повірив. Можеш іти.

Проходячи повз чоловіка, випадково зачепила ремішком своєї сумочки, яка безтурботно висіла на плечі, за єдину річ, яка прикривала стегна чоловіка. Рушник завис на пряжці спадаючи аж до підлоги, повністю оголюючи Андрія. Здавалося більш абсурднішою ця ситуація бути вже не могла. Анна швидко заметушилася та намагалася звільнити підступний рушник з полону своєї сумочки:

- Я зараз. Це випадково, я не хотіла.

Проте Андрія наче не хвилював його вигляд. Він навіть не робив спроб прикрити своє пікантне місце руками та ніби насолоджуючись розгубленістю гості, уважно спостерігав за нею. Анна відчула як її щоки запалали вогнем, а серце билося у скаженому ритмі, немов хотіло втекти якнайдалі від цього чоловіка. Вона старалася не дивитися туди, куди так манив погляд. Нарешті позбавилася від махрової тканини та майже вибігла з кімнати. Ніколи не думала, що ця робота настільки псуватиме нерви.