Пам'ятаєте, я шукала співавтора? Перша новинка!

Всі знають, що ще минулої зими я шукала свого першого співавтора на роман, і знайшла талановитого Тараса Мельника, з яким ми написали одну з моїх найулюбленіших історій -  "Особисту вендету". Досвід співавторства мені настільки сподобався, що я вирішила знов шукати співавтора, пам'ятаєте?

Це був блог "Теж шукаю співавторку" за 28.09. Чому "Теж"? Бо тоді, саме в той день співавторку шукала Анна Пахомова і я подумала "Чому б ні? Писати в співавторстві мені дуже сподобалось!! А з дівчинкою, з якою я пробувала написати окрім Тараса, у нас не пішло... Треба б кинути новий клич. =))" 

Тоді мені написало одразу декілька людей. З двома з них мені було дууууже цікаво б спробувати тому що... Хм. Загалом, думаю, вас трохи здивують ці мої дуети. Потім трохи пізніше в мене з'явилась і третя співавторка для третього роману. Всі ці романи зараз ми пишемо в чернетку, тож не зважаючи, що на букнеті в мене нема оновлень, пишу я зараз дуже багато =)) Крім того, ті тексти гарно редагуються, тож вони будуть іншої якості =))) 

Щодо роману "Наречена для боса" та "Вісім бажань", з наступного тижня вони почнуть рухатись. Спочатку 1, потім інший, тож прошу не питати про них під цим постом)) 

Але я трохи відійшла від теми. 

Я ще жодного разу не писала новорічну історію, хм. Але цього року... Цього року, вже в грудні, мої читачі можуть очікувати гарячу зимову новинку, в якій я пишу за одного з двох головних персонажів =))

Але, менше слів, більше діла ахахахах)) Дам вам цитату:
 

Коли я наблизився до неї, вона не відштовхувала. Це було... дивно. Чомусь думав, якщо й наважусь на щось таке, то вона неодмінно відштовхне. Але вона так і стояла, затамувавши подих і дивлячись мені прямо в очі.
Я провів пальцем по її щоці, продовжуючи дивитись в її чарівні очі. Навіть якщо вона і відштовхне мене після цього, це не так вже й погано. Я принаймні маю спробувати...

Нахиляюсь до неї, наближаючись губами до її губ і, прикривши очі, цілую. Ніякого опору зі сторони Саші не відчуваю, тож вільною рукою торкаюсь її талії. Відчуваю, як вона відповідає на нього, не відштовхуючи мене, і це додає мені ще більше впевненості в тому, що я все роблю правильно. Кладу руку їй на талію, і злегка приобіймаючи, притягую її до себе.

Відчуваю, як швидко б’ється її серце, і все ще не розриваю поцілунок, ніжно цілуючи то верхню, то нижню губу тієї, яку так довго кохаю. Коли її рука лягає мені на плече, поглиблюю поцілунок.

Вже за хвилину відчуваю, що припираю Сашу до стінки. Рука спускається трохи нижче, торкаючись шкіри дівчини десь в районі талії. Від цього мені остаточно зносить дах і я знов цілую її, вже трохи більш наполегливо.

Саша тихо зітхає мені в губи, і як тільки я чую цей звук, то на секунду відсторонююсь від неї, зазираючи в очі.

З розчервонілими губами та щоками вона виглядає дуже... незвично. І солодко. Мені хочеться і далі цілувати її, обіймати, пестити. Вона знов мовчить, але я й сам боюсь щось сказати. Я не хочу псувати цей момент і, раз навіть тоді, коли я дав їй шанс відштовхнути мене, вона це не зробила, значить, я можу продовжувати...

З такою думкою знов прикриваю очі та цілую кохану, продовжуючи гладити руками її талію.

Але саме в цей момент мій телефон починає настирливо дзвеніти. Намагаюсь ігнорувати наполегливий звук, однак Саша раптом відсторонюється від мене і відводить погляд кудись вбік:

— Подивись, може там щось важливе, — тихо каже вона.

А мені не хотілось випускати її з рук. Було таке враження, що якби я відпустив її зараз, вона б розчинилася в повітрі, зникла, і все... Хоча, вона не могла зникнути. Це був не сон і не марення, Саша дійсно відповідала на мій поцілунок, то чому я так сильно переймався? Вона точно щось відчувала в момент нашого поцілунку, не можна цілуватись так, і бути нещирою...

Ну і шматочок обкладинки:


А тепер декілька питань:

1) Про що, думаєте, буде ця історія? Якими будуть герої, зокрема той, за якого пишу я?(підказка: пишу за хлопця)

2) Хто, на вашу думку, буде моїм співавтором або співавторкою в цьому проєкті?

3) Ну і, крім цього, пропоную вам поставити питання щодо цього співавторства, якщо вони є))) Можливо, вам цікаво щось дізнатись про цей наш досвід =) Завтра ми зі співавторкою дамо відповіді на ці питання =))) 

 

 

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Мар'яна Доля
06.11.2021, 19:25:41

Має бути щось цікаве))

Холод Влада
07.11.2021, 14:27:04

Мар, Сподіваюсь, читачі зацінують аххах))

avatar
Лана Іссан
06.11.2021, 20:22:45

Бажаю успіхів, дівчата. Впевнена, у вас вийде дуже класна історія. )))

Холод Влада
07.11.2021, 14:12:38

Лана Іссан, Сподіваюсь, читачі полюблять її так само, як і ми)))Писати її дуже цікаво і легко, дякую!))

avatar
Kv Kv (Julia Lime)
06.11.2021, 20:13:51

Думаю кохання буде мати провідну роль, а хлопець буде холодним таводночас прагнучий ніжності , таким який не мав ніколи в житті відчуття будь якого прояву любові......

Холод Влада
07.11.2021, 14:11:49

Kv Kv, Ммм.. такий в мене теж буле, але не в цьому співавторстві)

avatar
Анна Багирова
06.11.2021, 18:15:37

Можливо ця історія про Сашу і Влада? Дуже б хотілося читати про них. Чи одружилися, чи ні?

Холод Влада
07.11.2021, 14:09:21

Анна Багирова, Ні, не про них…)

avatar
Kv Kv (Julia Lime)
06.11.2021, 20:11:43

ЮЛІАННА БОЙЛУК))))))) ❤❤❤❤❤

avatar
Уля Сер
06.11.2021, 19:03:45

О, я вгадала. Співавтор Юліанна!

avatar
Олена Блашкун
06.11.2021, 18:16:10

Про кохання) А співавтор - Юліанна Бойлук)

Інші блоги
Знижка на вулканічне кохання!
Вітаю, любі читачки і читачі! Сьогодні діє знижка на мій еротичний любовний роман «Вулкан для Венери»! Запрошую до цієї палкої любовної історії! Уривок: — Ми домовлялися, що ти не мелькатимеш
Ото подарунок!
А вранці, після сніданку, на мене чекає сюрприз… — Дивись, що я тобі знайшов! — радіє Аріст, як дитина. — Все, як ти хотів: нове, незвичайне і яскраве! Я із цікавістю дивлюся туди, куди показує принц, й у двері заводять
Дійшло...
— Капец… — приречено видихає Семененко. — Спокійно, Дене. Ми його витягнемо! — втручається Артем. — Реального звинувачення йому не висунуть! Через пару днів все одно відпустять… — Пару днів, Темний!
Взаємна активність
Привіт, друзі) Хочу наколдувати собі і вам трошки підписок та сердечок) Долучайтеся)
Візуалізація до розділу 29
Щойно я відчинила двері, як завмерла на порозі. Кімната не була порожньою. Вона була заповнена солодким, п’янким ароматом квітів, але під ним, тонкою невловимою ниткою, відчувався інший запах. Терпкий, дорогий, із нотками
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше