Додано
31.10.21 16:19:21
Емпатія та будні автора)
Привіт.
Сьогодні запитання до колег - чи співпереживаєте ви власним героям? Чи буває таке, що інколи надто емоційно сприймаєте та переносите на себе усе, що відбувається з вашими персонажами?
Можливо хтось помічав, що у вас раптово псується, чи навпаки - поліпшується, настрій, коли пишете якусь конкретну сцену?
До читачів те ж питання, але чомусь мені здається, що в авторів зв'язок з героями глибший)
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗазвичай, коли пишу, намагаюся ставити себе на місце героїв, переживаю все разом з ними. Зараз працюю над книгою, яку презентую через кілька місяців і вона настільки близька мені до душі, що буквально кожне речення сприймаю близько до серця, наче всі невдачі й потішні події відбуваються насправді в моєму житті)
Олена Блашкун, Мабуть, так) Хочеться, щоб все було ідеально))))
Як на мене, так , і тільки так має бути. Якщо історія не здатна зачепити навіть автора, то кому вона буде цікава?
Однозначно, всі душевні хвилюваня героїв пропускаю через себе. Інакше не зможу описати емоцію. Тому іноді пишу по 4 години поспіль, а іноді кілька днів ані рядка.
Богдан Государський, ого)
Це за системою Станіславського - відчувати все за кожного персонажа. А вже надто чи ні - то особисті властивості автора :)
Рома Аріведерчі, )))
Пам'ятаю, як було тяжко написати сцену катування героїні. Три дні ходила, наче у воду опущена. Це важко - писати про біль і страждання героїв.
А загалом автор вкладає багато емоцій у своїх персонажів))
Аврора Лимонова, ага) аж бальзам, що загоює всі рани від співпереживання)
Не знаю, хто сказав, що автор то найбільший злочинець. Він бачить душу персонажів, як позитивних так і негативних і думаю кожен автор розуміє своїх персонажів і співпереживає їм. Навіть найнегативнішим. І по черзі ставить себе на їх місце)
Марта Кречет, ага) х
Я всі емоції перепускаю через себе, саме тому стараюся писати одночасно дві книги: одну веселу, іншу не дуже, так не загоню себе в депресію та не падаю духом)
Каміла Дані, о, гарний підхід!
Я співпереживаю і головним, і другорядним героям. Іноді не можу написати ту сцену, яку запланувала, бо занадто страшно або боляче. Розумію, що потрібно написати, а не можу(
Мартін Штарк, знайоме відчуття.. Важкі сцени - то наше все
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати