Всім привіт.

  З чого ж почати сімейне життя, якщо не з опіки над пухнастим улюбленцем? Так вирішив Даниїлко, чотирирічний син героїні моєї нової історії, Яни, яка поспішно вийшла заміж.

  Жінку чекають численні несподіванки, і не завжди приємні, але вона рішуче налаштована таки перетворити свого новоспеченого чоловіка на справді рідну людину. Що з цього вийде? Поступово дізнаємося. Запрошую стежити за сімейним життям героїв всіх, хто любить романтику і пригоди.

Далі у «Покинутий наречений»      

̶  А... Ну... Взагалі, то... — Чоловік явно не знає, як сказати, що котів терпіти не може. Жінки здогадалися. Бабуся ледь стримала сміх. Яна запитала:

̶  В тебе алергія? Чи просто не дуже любиш котів?

̶  Якщо чесно, не знаю. В мене їх ніколи не було. І взагалі ніяких тварин. Але... Якщо дуже хочеш... — знизав плечима, дивлячись на хлопчика. Той радо підстрибнув, аж мало той кіт не випав з рук. Нижня частина висить, як ганчірка, верхню ледве тримає.

̶  Хочу! Хочу! Дуже! Будь ласка, можна Кіцік буде з нами? — вигукнув, притискаючи рудого до себе.

̶  Гаразд. Що вже з тобою робити? Бери, — видихнув Стас. — Але, якщо він буде нечемний, то піде спати на вулицю. Або в гараж, чув? — наче і жартома, але не зовсім додав. Малий стішився, знову підстрибнув з тим коцуром.

̶  Дякую, дядя Стас! Кіцік дуже хороший! Чесно! Він вже не мочить тапки. І не дере штори, ну... Майже, — всі дорослі засміялися. Стас явно насторожився від таких «не». Хтозна...

Не забувайте додавати до бібліотеки, щоб не пропустити продовження. )))

З любов’ю, Лана Іссан.