Додано
15.10.21 17:04:54
"В горі та радості". Річниця та фотоекскурсія.
Вітаю всіх авторів та читачів!
Загалом я ніколи не відзначала ніяких дат, річниць на Букнет, але сьогодні чомусь звернула увагу, що моєму експерименту в детективному жанрі "В горі та радості" рівно два роки та один місяць. Я завершила його в день дедлайну (як і завжди)))), а рівно за місяць журі визначили переможців. Тому сьогодні дійсно маю маленьку річницю: два роки, як я стала переможницею конкурсу "Сучасний Шерлок Холмс."
Тому до річниці захотілося зробити щось приємне.))) Для тих, хто читав це оповідання, я вирішила провести невеличку екскурсію Миколаєвом, а саме тими місцями, де відбуваються події та які відвідують герої книги. Сподіваюся вам буде не нудно.))) А якщо ви ще не встигли, то знайти історію можна, натиснувши СЮДИ.
Для початку місця, де знайдено тіла дівчат:
Анжела
Сквер імені Гмирьова, який наразі переймннували в Університетський. Він сусідить з МДУ ім. Сухомлинського, який молодше покоління називає "сухомлинкою", а старше, як і раніше, "педіном".
Олеся
Флотський бульвар. Він тягнеться від Інгульского моста вздовж Набережної та дублюється вже під самими водами Інгулу. Раніше мав назву Бульвар адмірала Макарова, довгу назву миколаївці скоротили до абривіатури БАМ.(Верхній БАМ та Нижній БАМ). Це Нижній БАМ або Нижня Набережна.
Ірина
Дитяче містечко "Казка". Улюблене місце для дозвілля дітлахів Миколаєва кількох поколінь. Тут безліч розваг, атракціонів, каруселей, амфітеатр для святкових вистав, а також вподобані багатьма об'єкти: замок, паровоз та корабель, на якому колись піднімали червоні вітрила.
"Кав'ярня-книгарня", де вперше сиділи Яна з Андрієм знаходитьсяна вулиці Потьмкінській в історичному центрі міста. Вельми затишна місцина, тому герої відвідали її ще раз.)))
А далі шлях, яким провела Яна нового знайомого до місця, де знайшли її сестру.
Фонтан та генделики, що знаходяться між вулицею Набережною та Флотським бульваром (Верхнім БАМом) (Це місце я описувала ще в одному оповіданні "Родинний діагноз")
Сходи, які поєднують Верхній і Нижній БАМ. З Верхнього відкривається неймовірний краєвид на Інгул та Південний Буг та їхні береги, що потопають в зелені.
Каштановий сквер. Тут відбулася зустріч з В'ячеславом, чоловіком Ірини.
Для миколаївців це знакове, навіть символічне місце.Він красивий і навесні, коли рясно цвітуть каштани, і восени, коли вкривається золотом. Його полюбляють і молодь, і люди похилого віку, і мамочки з дітьми чи візочками.
Він, крім офіційної, має кілька народних назв. Його часто називають "Парком пенсіонерів", адже ті часто проводять своє дозвілля саме тут: спілкуються, грають в шахи, танцюють під аматорський оркестр. Молодь зазвичай називає сквер "горбатим", бо він знаходиться на пагорбі і до нього з різних боків ведуть сходи.
Тут знаходиться пям'ятник Святому Миколаю, покровителю міста. (на фото праворуч біла фігура на чорному постаменті). А вхід у сквер охороняють пара мармурових левів, які мають власну сторічну історію, а їхні спини відшліфовані тисячма малюками, що фотографувалися на їхніх спинах. (на фото потрапив лише один.)
Отака невеличка екскурсія!))))
Якщо сподобалось, пишіть про власні враження. А якщо цікаво дізнатися, що ж відбулося з героями після тих страшних подій, запрошую до оповідання "З першого снігу".
З щирими побажаннями
Ана Пест.
Ана Пест
151
відслідковують
Інші блоги
— Єгоре, якщо не готовий у повну силу відпрацювати, залишайся в прикритті. — Я не буду слабкою ланкою, капітане! — Добре, але тримайся поруч зі мною, щоб я тебе бачив. — Прийнято. — Закінчили
— Що ти маєш намір робити з Рудою? — Не знаю… Але віддати її я не можу. — А відпустити? — тихо питає він, підходячи до мене. — В Султанаті? Щоб вона знову потрапила до рук стражі чи работорговців? — Вивези
Мирного вечора, любі читачі! Хочу запросити вас до своїх романів, якщо ви їх ще не читаєте)))) «Батько моєї донечки» Анотація: — Де моя дочка?! — я підбігаю до нього, хапаючи за борти пальта. Мені байдуже
Так, як я зараз працюю, в мене декілька робочих повних днів підряд, не було часу добре подумати над сюжетом і заходити на букнет. Але вже завтра це буде останній повній робочий день і з середи має все продовжитися ;) Я не
Вітаю, мої солоденькі! Дісталися мої руки і до першої книги — нарешті знайшовся час змінити обкладинку. Знаю, що ця історія не ідеальна, але вона має для мене величезне значення. Адже саме історія Іріс відкрила для
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю з річницею! На жаль ніколи не була у Вашому місті. Але все ще попереду.)
Марта Кречет, Красно дякую! Хоча Миколаїв не має тисячолітньої історії, тут все одно є на що поглянути.))))
Вітаю з річницею) Яке гарне у Вас місто) Надзвичайно цікаво було стільки всього дізнатися) Бажаю ще більше перемог і муз, завжди готових діяти)))
Олександра Чернобай, Дякую, Олександро! ))) Дуже довго Миколаїв був закритим містом, адже тут знаходилось три важливих стратегічних об'єкти: кораблебудівні заводи. А я хочу показати місто таким, як люблю.)))) Тішить, що сподобалось!)))
Вітаю з річницею))) Дуже гарні місця. Аж закортіло відвідати кав'ярню-книгарню.
Інна Камікадз, Дякую від серця! ))) Кав'ярня-книгарня дуже затишна і каву там роблять відмінну!))))
Дуже цікаво. Дякую за фотоекскурсію. Бажаю ще більше перемог!
Iрина Мащенко (Iryna), Щиро дякую! Радію, що вам сподобалось.))))
Вітаю! Незвичайна річниця, але іноді так хочеться порадіти!
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Дякую!!!!!) Люблю своє місто, тому і пишу про нього часто.)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати