І там справді три слова!

Що почитати на вихідних для релаксу?

"А ти не пам’ятаєш, як мене звати" - новий розділ "Місії троянди" уже доступний на Букнеті (ексклюзивно). https://booknet.com/uk/book/msya-troyandi-b361358

Важливо: Почнеться публікація нового СЛР, тому продовження будуть скоріш за все через день. Але великі :)

От і друга перешкода подолана. Ружена знає повне ім'я Вови-три-слова. І там справді три слова. А як вона дізналася - читайте й коментуйте. Занурюйтесь в атмосферу середньовічної таверни й знайомитеся ще з однією посіпакою Темного Володаря.

як написала Читачка ВЕРОНІКА" О, дуже цікаво! Я так і зрозуміла, що над стосунками їм ще потрібно буде багато працювати. Буду чекати і слідкувати за оновленнями."

Уривочок з розділу і трохи візуалізації для атмосфери:

"Змій викривально вказав на мене рукою.

-А що я казав, га? Скажи тепер, що від них не одні неприємності та горе. Вона ще й пишається тим, що нічого до тебе не відчуває, а користується тобою як власною річчю.

-Шо б ти понімав, Змію. - зверхньо кинув Привид. - Вона ля бель дам сан мерсі. Безжальна красуня тобто. Типаж такий, тут по ньому всі з ума посходили, а красунь мало, безжальних і того менше. Про них поеми пишуть і менестрелі співають.

-І зовсім не треба мені такого щастя. - аж сахнувся від нього Змій, ніби боявся підхопити небезпечну інфекцію. - Співати я й сам можу, але в домі таке не винесу й пів години. Втечу світ за очі..

-Не зарікайся. Хоча таких мало, тобі може й не дістатися. На всіх не вистачить. Лахудри теж мають право на щастя.

Вони пішли вже далеко вперед, і я більше не чула їх маячні. У мене уже руки відвалювалися - тягти того меча за собою.

Ото одоробло. Його ж підняти не можна, як ним ще й битися?

Нарешті ці знавці жінок помітили, що мене з ними немає.

Приємно було дивитися, як вони почали панічно оглядатися навкруги замість того, щоб просто глянути назад."

Підписуйтесь  тут (клікабельно)  -  щоб не пропустити оновлення.

Сьогодні близько 19 години за Київським часом буде оновлення "гарбуза" - щоб не страшно читати вночі, але вже було достатньо темно надворі :) Ходить Гарбуз по городу

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Марта Кречет
09.10.2021, 18:23:29

)

Рома Аріведерчі
09.10.2021, 18:36:10

Марта Кречет, :)

avatar
Олеся Глазунова
09.10.2021, 17:28:45

Чекаю на Вашого "Гарбуза"))) Цікавий та захоплюючий жахастик )))

Рома Аріведерчі
09.10.2021, 18:02:36

Alesia, Вже скоро. Як тільки стемніє. Для атмосферності :)

Інші блоги
Що посієш те й пожнеш!
Привіт, мої любі читачі та гості мого блогу! Знаю що цей позитивний бложик загубиться у певно тепер трендових на букнеті негативних темках, але я просто не можу його не написати. Сьогодні тут будуть слова вдячності,
Чи любите ви писати невеличкі оповідання?
Привіт, цікавить питання - а як ви відноситесь до написання невеличких оповідань? Чи розбавляєте ними свою творчість, чи вважаєте, що це просто витрата часу?
Вітаю!
Сьогодні маю для вас новину - знижку на цю історію Дівчинка Ворона - Ну що, візьмеш мою дочку? - А тобі її не шкода? Адже зламаю. - Зовсім від рук відбилась. Але впевнений, що ти зможеш її перевиховати. - Добре подумай, потім
"Знаю я цих постійних…"
"Висадивши пасажира, насамперед хапаюся за телефон. На екрані – сповіщення: 7 непрочитаних повідомлень і 11 пропущених вхідних. Відкриваю листування і читаю: «Який клієнт?? Ніч надворі!» «Віко, візьми слухавку!» «Твою
Йому нічого не варто втілити в життя цю загрозу...
Одна, дві... Дві знижки! Вам! Згода?)) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає все. – Я й не думала. Я повернулася
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше