До флешмобу МарІ КерІмей
Дякую Романе, тепер всі дізнаються про мене правду! Не дуже то й приємну, до речі))
За правилами флешмобу це мала бути якась цікава історія про те як я, чи мої герої готували щось смачненьке. Правда в тому, що цікавих історій про вдалий кулінарний експеримент в мене немає, однак таких де я...ні, це навіть не "схалтурила", це "ОБЛАЖАЛАСЯ" (саме так - капсом і жирним!) - хоч відбавляй.
Мабуть, варто розпочати з того, що мої батьки обрали крутий підхід - вони ніколи не забороняли мені експериментувати на кухні. Змалечку я куховарила що і як хотіла. Пам'ятаю, був в мене період, коли готувала якісь цікавенькі (з мого погляду) салати. Одного разу зробила якийсь чудернацький, де було море солоних огірків, буряк (сирий, якщо не помиляюся) та....цукор. Були й інші інгредієнти, але вони не так запам'яталися. Я скуштувало - мені не дуже сподобалося. Мама нічого не сказала, але добавки, чомусь, не попросила, а батько наминав за обидві щічки (кривився, ледь не плакав, але їв). ну а я ж не жадібна - все що було йому на радостях згодувала.
Іншим разом мамі подарували соковидавлювач й ми з подругами вирішили зробити собі мега-вітамінний напій з соку буряка, моркви, тикви й усіх овочів та фруктів, які взагалі знайшлися у холодильнику. Бурда вийшла ще та, але ж ми дорослі (років по 8-9!) і пили з кришталевих келихів, поки батьки не бачили! Вистачило нас рівно на 1 ковток, а далі пішли фрази типу "ну все ж одразу точно не можна!" і т.д.
Кулінарний експеримент з паскою вийшов доволі цікавим. Для початку варто сказати, що на той момент у моїй родині їх ніхто не пік, та й з дріжджовим тістом все було складно, то ж я не знала, що таке опара, і як саме треба її робити. Вичекавши необхідний час, я поставила єдину формочку в духовку й згодом отримала смертоносну зброю! Ні, вона не була отруйною чи бридкою - каміння таким не буває. А те, що якимось чином майбутня паска перетворилася на скам'янілість я навіть не сумнівалася - вага й твердість були відповідні.
Ще колись був цікавий випадок, коли моя завжди заклопотана мама приготувала голубці. Звідки мені було здогадатися, що вона планувала тушити їх ввечері? Капуста готова й сира виглядають же зооовсім однаково, чи не так? Як не складно здогадатися - я з'їла голубці з сирим фаршем....
Ось така "хазяйновита" я дівчинка) Але мушу сказати, що проколи трапляються в мене все рідше й рідше. Вже майже "доросла" до пиріжків) А мрія чоловіка - долма у моєму виконанні. Щоправда, не впевнена, що коли-небудь зможу виконати її. Я ж не чарівниця, врешті-решт)))
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНічого! В кожного є багато проколів. Ти молодець, що поділилась. Цікаво було почитати історію дорослішання кулінарності)) Дякую, що взяла участь у флешмобі❤️
Олена Блашкун, ❤️❤️❤️
Оленко з кожним блогом, ди мене дивуєш все більше))) звісно в кращу сторону)) дякую підняла настрій))
Каміла Дані, Рада цьому))))
Дякую-предякую.
Ви практично описали гном'ячий хліб, який не для того, щоб їсти, а щоб гріти душу й відбиватися від ворогів!
Наша малеча уже трохи вміє долму й щось їстівне. А не дуже їстівне теж треба їсти, щоб заохочувати до подальших звершень ;)
А ще доводилося їсти кисломолочний сир "которий я ненавиджу" (с), щоб мала не подумала, ніби це щось погане :)
Олена Блашкун, Я не страждаю. Я насолоджуюся моментом :)
Змусили усміхнутися історією про сирі голубці і згадала як мої батьки з'їли сиру гречку вранці, бо я звечора її замочила, а вранці мала б зварити але терміново викликали на роботу)
Марта Кречет, О! А в мене є історія, коли я своїм "допомагалв"! Наварила величезну каструлю картоплімв мундирі з ночі й залишила її на ранок)))
Ох. Дякую! Підняли настрій своїми розповідями. Згадала свій синій борщь який їв мій чоловік. Ото було смішно але їв. Дякую! Гарного та приємного вечора!❤️
Наталка Сеник, Синій?! Рецепт у студію!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати