Флешмоб від колег "Історія мого рецепту"

Всім доброго суботнього ранку. Я не змогла пройти повз і також вирішила приєднатися до такої чудової ідеї від Марі Керімей. 

Сподіваюсь, ця невеличка історія з мого життя підніме вам настрій й нагадає про щось подібне.

В багатьох з нас є дітки і більша кількість з них, будучи маленькими, не проходила повз кухні.

Так от і мене це "щастя" не обійшло стороною)))) як зараз пам'ятаю цей суботній день.... Втомлена, після роботи (от бува в мене, що після п'ятниці, не можу наступного дня роздерти очей). І от я лежу в ліжку, сподіваючись на допомогу старшої доньки, котра повинна слідкувати за молодшою сестрою двох рочків.

Спочатку продовжую солодку дрімоту, але коли чую, точніше нічого не чую (зазвичай, коли дитина затихла - чекати лиха))) швидко підіймаюся з ліжка на пошуки малечі. Старша сидить в кімнаті і з здивованими очима відповідає, мол щойно сестричка була тут.

Гукаю молодшу і чую в котельні легенький сміх. Заходжу і бачу свою "красуню" вимащену всю в золу з каструлею між ніг (в нас твердотоплевний котел і моє щастя, що він встиг захолонути і не горів в той момент).

Спочатку жах і намагання стримати будь-які крики, щоб не налякати й встигнути залишити цей момент на пам'ять - сфотографувати.

Що ж до каструлі... Моя любляча господиня приготувала нам "кашу" з гречки, гороху й вечірнього залишку сировини для опалення, тобто дров(певно, останній інгредієнт мав слугувати підливкою)))))

На додачу мене чекала родзинка страви - двогодинна пінна вечірка.... Досі пам'ятаю, як відмивала золу з свого "негрітосика". Не думала, що це так важко))))

Звісно, чоловіка мала порадувати й культурно залишила страву на обід)))) а як же, дитя старалося й було б не гарно, з мого боку, не залишити і йому на пробу... Ахах.

От такий рецепт гарного настрою вам на день, любі мої. Сподіваюсь в майбутньому моя донечка не "балуватиме" свою сім'ю такими екзотичними стравами))

 

 

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Буде що майбутнiм внукам розказати.

Показати 2 відповіді

Натіко Маер (NAtiKO), :)))

avatar
Каміла Дані
19.09.2021, 09:06:15

Дякую люба)) класна, смішна та мила історія)

Каміла Дані, )))

avatar
Ана Пест
18.09.2021, 22:40:00

Ой, і смачна, певно, була каша!!!)))) Дякую! Повеселили.))) Діти, вони такі щирі та безпосередні!

Ана Пест, Не те слово смачна))) що ж, з топора бувають каші)))) то моя свій рецептик вигадала. Дітки завжди щось та вигадають

avatar
Софія Вітерець
18.09.2021, 09:56:37

Неймовірна історія)))) Так смішно й водночас цікаво)))))

Софія Вітерець, Рада, що вам сподобалось

У Вас росте милий кулінар. Дякую за розповідь!

Кристина Асецька, Не те слово))) дійсно так, вже яєчну допомагає смажити

avatar
Марі Керімей
18.09.2021, 08:20:48

Ахаха... Сміюсь від душі, хоча знаю, що не смішно... Блін. У самої була та ж сама проблема, але "інгрідіейшин" були інші. Дякую, мила, що поділилась своєю історією. Дуже цікавий досвід. За дітьми не услідкуєш.

Показати 5 відповідей
Марі Керімей
18.09.2021, 09:31:00

Натіко Маер (NAtiKO), ❤️❤️❤️

avatar
Марта Кречет
18.09.2021, 07:52:25

Діти взагалі цікаві створіння.) Треба цю сцену використати в якіомусь творі. Я це вже уявила. Дякую за гарний настрій)))

Марта Кречет, Дуже рада що ви оцінили мою розповідь і буде приємно, якщо цей момент десь з'явиться на сторінках))))

Інші блоги
Я, коротше, як зазвичай
На вулиці ніч, а я сіла писати... Опустимо той момент, що в мене ввечері не було світла, а вдень я складала іспити(завтра на мене чекає останній) Ідею для дитячого оповідання я носила з собою близько місяця. Надихнув мене один
Це буде наш секрет...
Всім привіт! Маю для Вас сьогодні знижку. Я під забороною - Заблукала, Принцеса? - Голос нареченого сестри звучить з глузуванням, а я червонію до кінчиків вух і намагаюся натягнути назад свій светр. Як я могла переплутати
Третя частина серії "Зона відчуження."
Всім привіт. Довго писати не буду бо ніхто і так читати не стане, але якось совість не дає залишити все на закінченні другої частини на довгий час. Правда, уже попереджаю, що відразу вийде лише пролог і кілька розділів,
Він ніколи не відпустить мене...
Хочу влаштувати Вам чудову неділю! Хоча б постаратися) Це все знижки!) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає
Початок публікації "Треуран. Тіні над пісками."
Дорогі читачі, З великим задоволенням оголошую про початок публікації другої книги з серії хронік Треурану під назвою "Треуран. Тіні над пісками". Ваша підтримка та відгуки на першу книгу, "Прокляті землі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше