Як написати першу книгу?
Вітаю!
Хочу розглянути таку тему, як написання першої книги.
Коли я взялася за справу написання першого роману хоча б на 150 сторінок (по мірці платформи Букнет) мені дуже допомогла мотивація отримати нагороду в конкурсі "Кохання не купити". Я не знаю, чи взялася б за такий обсяг роботи без мотивації. Писати я почала давно, але це були вірші та оповідання. Великий об'єм сторінок, які мають бути у романі, а це мінімум 50 000 слів, мене вводило в прокрастинацію.
Я не можу ще поки трізво оцінити свою першу книгу. Тому хотіла би вас запросити до прочитання мого першого дитіща "Шенборн"
Анотація
"Я йшла по мокрій алеї, залитій світлом місяця, а зусібіч на мене дивилися різні постаті. У декого очі були заплющеними, у декого – їх зовсім не було. Лише ті, що на подвійному камені, дивилися повз мене. Я більше не боялася. Вони прийняли мене за свою. Повертаючись у сквер з мертвими скульптурами, я знала, що тут з самої землі вириваю своє щастя".
На цьому зупинимось, бо далі читати буде нецікаво. Лише варто зазначити: історія життя графства Шенборн вісімнадцятого століття переплітається з теперішнім. Головна героїня Софія прагне отримати насолоду від життя і віднайти своє щастя. Та чи зможе вона визначитися, що для неї є справжнє щастя, коли постане вибір: влада і визнання чи щире і чисте кохання?
Тисни сюди, аби почати читати мою першу книгу "Шенборн"
То як написати першу книгу? Писати потрібно щодня, якщо не розділ, то хоча б пару речень. Не вагатися, не боятися. А зробити це легко, коли тебе чекають віданні читачі, які завжди готові підтримати.
А як у вас протікав процес створення першої книги? Чи святкували її закінчення?
Чи є тут ті, хто саме в процесі створення першого рукопису?
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦя тема, якраз про мене. Про думки, колись напишу. А чому не зараз? А коли процес уже запущений, стільки питань виникає і сумнівів, і порівняння себе з іншими авторами...що я тут взагалі роблю?
Тоді вирішила, що якщо в мене буде, хоч, один читач, я для нього буду писати... от і пишу)
Ліка Радош, Якби не читачі, я б напевно писала ще довго) Це правильне рішення! Пишіть! Процес написання історії - це те, що звичайними словами передати важко. Воно того варте)
Ой... Перша книга це дуже хвилююче. Дуже раділа, коли це вдалося. І сторінок вийшло ще більше, ніж необхідно було. Це була перемога над собою, над своїми страхами. Здається, якось святкували, вже й не пам'ятаю подробиць. Як це зробити? Добре кажете - просто сідати і писати те, що є зараз в голові, про що хочеться писати. І бажано щодня. Усім успіхів.
Лана Іссан, Навзаєм Ланочко!
Цікава книга. Рекомендую!
Мария Вегас, Дякую щиро!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати