Добрий вечір,  мої любі! Цей запис у блозі, відповідь на запропоновані питання у блозі   Прохоренко Вікторії. https://booknet.com/uk/prohorenko-vktorya-u1805858/blog В принципі, про те що стосується написання творів на Букнеті, я віповіла у блозі Вікторії, але хочу додати, що мабуть у кожного автора клубочиться в думках безліч історій і одного разу вони все ж проривають загату і виринають на поверхню у виглядів творів і віршів. Так сталося і зі мною. 

Я була завжди лише читачем, зі своїх дитячих шести років, з часів, коли існували тільки друковані книги. Я їх "ковтала", щойно принісши з бібліотеки. В усіх трьох бібліотеках, які знаходилися біля мого будинку я була найбажанішим читачем і відповідно почувалася там, як вдома. Тоді моє бажання писати, ще не сформувалося, але було зрозуміло, що моя пристрасть до книг зможе перерости у щось більше. І ось нарешті, я дозріла. Я завжди шукала ресурси для читання, але Букнет - для мене перший письменницький  досвід в мої 43 роки). Це моє хобі, хоч не завжди й встигаю викладати нові глави книг, але сподіваюся мої читачі не розбіжаться. Письменництво затягує. Я люблю свою основну роботу, але книги я теж люблю.

Колись Конфуцій сказав: «Оберіть собі роботу до душі, і Вам не доведеться працювати жодного дня у своєму житті», тому якщо я зможу ще й заробити на своєму хобі, то для мене це буде корисна і цікава можливість. А поки я пишу і викладаю безкоштовно свої історії. Тому поспішайте прочитати.  Я вас усіх люблю і обіймаю.