Що ж було в тому щоденнику? ?

— Це уся історія? — Олесь перегорнув останню сторінку і здивовано поглянув на її зворотній бік, неначе там могла бути вказівка, де шукати продовження роману.

Зоряна розвела руками:

— Це все, що мені вдалося скопіювати. До того, як Арсеній побачив, що я заходила до цієї папки, і закрив до неї доступ. Правда, я встигла прочитати те, що там було написано, але книга була ще незакінчена. І знаєте, що мене насторожило? Що він не показував мені цей роман, хоча інші свої твори сам пропонував прочитати і висловити про них думку. 

— Як же ви дізналися про існування цієї книги? — Олесь відчував, що дівчина ніби щось не договорює, або приховує частину інформації. 

— Випадково її помітила. Арсеній попросив знайти у його комп'ютері папку з угодами, які він укладав із видавництвом. Та папка була поряд із цією книгою, яка не мала заголовку, тільки якийсь набір цифр. От я й помилково обрала не той документ. Спершу  збиралася закрити, а тоді стало цікаво — що це за книга? Почала читати, і впізнала власну історію, але Метельський її спотворив до невпізнаваності. Та Уляна — якась механічна лялька, а не людина, вам так не здається? 

Вона обурено підтисла пухкенькі уста і стріпнула кучерями.

— Так, ця героїня якась безхарактерна, — вирішив підтримати її Олесь. — Але, можливо, до кінця твору вона повинна була змінитися? Таке часто буває в книгах — герой проходить через певні випробування, і стає сильнішим, мудрішим…

— На жаль, це не той випадок, — трохи сумно усміхнулася Зоряна. — Бо у романі мого шефа Уляна й залишалася такою переляканою лялькою… поки її не вбили! 

— А що ж там було далі, перекажіть хоч у двох словах! Як вона загинула?

— Звичайно, я якраз збиралася про це розповісти. Отже, згідно сюжету, придуманого Метельським, Уляна знайшла ключа від тієї таємничої кімнати. Він висів на цвяшку зі зворотнього боку книжкової шафи, дівчина витирала пил — і знайшла ключик. Щось її підштовхнуло спробувати відчинити ним завжди замкнені двері. Ключ підійшов. Вона дочекалася ночі, коли Родіон та Мішель заснули, тихенько прокралася до потрібних дверей  і відчинила кімнату. Там був довгий опис… ну, якщо у двох словах — то таємна кімната виявилася спальнею тієї самої Ади — зниклої дружини Родіона! 

— І що там було? Сподіваюся, не муміфікований труп жінки? 

— Ні, нічого такого. Але покоївка зі здивуванням побачила, що кімната виглядає так, ніби її власниця вийшла кудись ненадовго. Всі речі на місцях, одяг у шафі, навіть розгорнутий журнал на тумбочці і недбало залишені на туалетному столику прикраси… Здавалося, там ніхто не прибирав уже тривалий час, все було вкрите товстим шаром пилу. Вона побачила сумочку на кріслі і наважилася зазирнути всередину. Там лежали паспорт, телефон, ключі, гаманець із грошима та картками. А ще маленький записник, списаний дрібним почерком. Раптом Уляна почула голос Родіона. Він сердито кликав покоївку. Перелякавшись, вона вискочила з кімнати і замкнула її на ключ. Стрімголов кинулася на пошуки господаря. 

 — Він розгнівався, бо побачив, що дівчина відчиняла ту кімнату?

 — Я не знаю… У книзі про те не було сказано. Вона прибігла на кухню, а та була вся залита водою. Хтось відкрутив кран, заткнувши при цьому раковину пробкою. Відкрутив не на повну, так що вода текла тоненьким струмочком, поступово наповнила раковину і полилася на підлогу.

 — Це зробила Мішель?

 — Мабуть… Знову ж таки, у тій частинці книги, котру я встигла прочитати, ці моменти не пояснювалися. Було тільки написано, що Уляна схопила ганчірку і заходилася вимочувати воду. Родіон тим часом пішов до себе. А коли дівчина закінчила прибирання, вона повернулася до своєї кімнати, зняла халат, щоб випрати його, бо під час ліквідації “потопу” він забруднився… А з нього випав ключ від Адиної кімнати та записник, який Уляна механічно вкинула до кишені, коли поспішала на вимогу Родіона.  Як виявилось далі, то був щоденник дружини господаря будинку...

 

Запрошую до прочитання нового розділу детективно-любовного роману "Невтолима пристрасть"!

Натискайте на кнопочку "Відстежувати автора" в моєму профілі, аби не пропустити жодного оновлення, знижки та акції!

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Рома Аріведерчі
30.08.2021, 16:15:55

Цей письменник - просто Синя Борода нашого часу :)

Мар'яна Доля
30.08.2021, 16:30:37

Рома Аріведерчі, Щось таке))

Інші блоги
36-й розділ. Або дещо про «бездушного».
Привіт усім! Сьогоднішні розділи повністю присвячені... Бездушному. Так-так, знову цей псих.олог (⁠人⁠ ⁠•͈⁠ᴗ⁠•͈⁠) Я чудово розумію, що цей персонаж може подобатися далеко не всім. Але посудіть самі: де ви ще
Ой, що тут у нас... Невже ми дочекалися?
Тримайтеся міцніше, бо здається, що сталося те, на що ми всі так чекали! Наша Аліса — дівчинка, яка не звикла ховати почуття в кишеню. Вона взяла ініціативу в свої руки і, не вагаючись, відкрито поспішила розповісти про
Нова книга та візуал: Між нами лише кава
Між нами лише кава запрошую читати мою нову книгу. Перший розділ вже опубліковано повністю, а сьогодні знайомимось з візуалом героїні. Анотація: У нього мільйонна імперія, закрите серце і маленький син, який оголосив
8 речей, про які мовчать, коли ти пишеш книгу))
Речі, яких я не знала, коли починала писати свою першу книгу❤️ 1. Написати чернетку — це лише початок. Справжній квест стартує на етапі редагування та сумнівів. 2. Одне речення можна перечитувати двадцять разів і так
Різниця у віці - то хто тут старший?
У "Грішній ночі із Сонцем" новий персонаж з'являється ☺️ І якщо до цього ви могли подумати, що Вікторія старша, через те й тег такий поставлено, то в наступному розділі з'явиться Марат Оксенович, який явно старший
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше