Що ж, любі мої. 

Все ж таки знайшла сили й закінчила наступну главу. Можливо, дехто очікував щось іншого в ній, але я ж не можу так швидко розкрити всі карти. От хочу ще трішечки вас помучати. Ця глава такий собі початок головного питання цього роману й в наступній ми нарешті дізнаємося, що за гру влаштував Олександр й чому так раптово змінився після приїзду з Німеччини.

Тож запрошую вас до читання роману "Незаймана" котрий заплутав не лише мене, а й моїх читачів.

Невеличкий фрагмент для ознайомлення:

Раптом побачила щасливі очі Сашка, в них стояли сльози.

“Невже така реакція на народження племінників?” — подумала я.

Вмить ледь не втратила мову, бо краєм ока побачила жовтий колір очей, котрий тоненьким ободком виглядав з-за лінз блакитного кольору. Чи то була втомлена, чи щось мною керувало, але не втрималася від питання.

Тепер лежу, годую свого сина грудьми та пильно дивлюся на чоловіка. Ні він, ні я не відводимо погляду одне від одного. Я чекаю відповіді на одне лише запитання: Ти Матвій?! Він же явно нервує та тремтить. Якщо він не відповість негайно, то байдуже на всі ці бісові ігри! Байдуже, що буде далі! Я зроблю так, що він пожалкує про те, що з’явився в моєму житті. Дідько! Найму кілера, врешті решт, й позбудуся цього нестерпного індивіда!

— Відповідай! — ледь стримую крик. — Ти Матвій?!

Бажаю Вам приємного читання. З нетерпінням чекаю ваших коментарів.

До речі, можливо через тиждень книга отримає статус "Завершено" й тоді ціна зміниться. Тож всім, хто не встиг придбати її пропоную купити роман за вигідною ціною в 30 грн.

Дякую за увагу)))) Щиро ваша Натіко!