Оновлення!!!
Два розділи вже на порталі Букнет
- - -
Уривок:
Силует людини, який знаходився в домі, збив мене з пантелику. Я швидко відвернувся у бік, натягнув капюшон якомога сильніше на обличчя, щоб мене ніхто не упізнав. Я почав повільно відходити в сторону віддаляючись від пакунка.
На мить мені здалося, що біля вікна стояв не батько Дмитра і не його мама, це був Степан. Мабуть, він залишився сам вдома. Бо не почав нікого звати. Звісно йому мали розповісти про його брата. Мабуть, про мене також, точніше про людину в червоній толстовці у якій, я був одягнений тепер. Людину, яка залишила страшний пакунок з частиною тіла його молодшого брата.
Чому він і надалі не розповів батькам про дружбу зі мною. Можливо він не хотів навіть думати, що я убив його брата.
Ще хвилину стояв дивлячись на мене, я також не рухався, бо не хотів, щоб капюшон злетів з моєї голови, щоб його відкинуло вітром. Степан відійшов від вікна.
Я був впевнений, що він вийде на двір, і почне підходити ближче до воріт. Але мої здогадки не підтвердилися. Вхідні двері відкрив його батько. Він зупинився на порозі й уважно поглянув на мене. Я стояв із сильно піднятою головою, щоб мати змогу дивитися. Мені чітко вдалося розгледіти пістолет в його правій руці.
- - -
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ головного героя справжній ген убивці.
Марта Кречет, :-)
Це зацікавлює. Буду швидше читати перші книги, щоб приступити до цієї)
Аля Кобза, Чекатиму на ваші враження в коментарях!
Біжу читати!
Наташа Горецька, Чекаю на ваш коментар від враження!
Радий, що ви зі мною!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати