Сьогодні у "Сльози короля, усмішка королеви"

“Але повернімося до Горда. Йому зі мною доводилося несолодко. Його солдафонська, в хорошому сенсі цього слова, натура насилу переварювала мою манеру спілкуватися.

   — Горде, котику, як ти думаєш, може твої хлопці все ж візьмуть себе в руки та не будуть лізти до моїх з цим своїм тупим гумором? А то ж мої не залізні, можуть, врешті-решт, і наваляти як слід. А воно нам треба? Щоб так, то ні!

   Горд здивовано вилупився на мене:

   — Ти про що?

  — Ну, як це про що! Оціни глибину гумору — "підспідничники", "бабії" і верх творіння їх слабких мізків — "євнухи". Як вважаєш, це дійсно смішно? Тобі, наприклад, весело? Мені — ні! По-людськи тебе прошу — вгамуй своїх "дівчаток"! Або це зроблю я.

   — Тобі відомо таке слово "субординація"? — запитав мене Горд.

  — Ага. Десь чула. Це про те, що є ті, хто віддає накази й ті, хто їх виконує?

  — Саме так.

   — Тільки не кажи мені, сонечко моє ясне, що це ти їх напоумив! Я про твої розумові здібності була куди кращої думки.

   — Я схожий на дурня, віддавати подібні розпорядження?

   — От і я про те ж! Я всього лише прошу поговорити зі своїми людьми та пояснити, що ми всі — одна команда. Адже...

   — Я все зрозумів. Я поговорю з ними. Більше цього не повториться. Але я настійно поки просто прошу не лізти до моїх хлопців. У них є командир і це не ти.

   — Без питань, зайченя! Я рада, що ми зрозуміли один одного!

   — Чи не могла б ти не називати мене зайченям?

   — Як скажеш, котику!

  — І котиком теж.

  — Без проблем, крокодильчику!

   — Ти зараз знущаєшся?

   — Трошки! А що так помітно? — я подивилася на його архі серйозну мармизю і сказала, — Та, добре! Чого ти губенята надув? Я ж від щирого серця і тільки наодинці! Але якщо тобі так вже це неприємно, буду тебе називати "високоповажний начальник королівської варти". Так піде?

  — Та вже краще, ніж крокодил!

   — Думаєш, краще? Що ж! Тоді добре, домовилися, високоповажний начальник королівської варти! До речі, ти мене можеш називати "моя красуня" або "сонечко". А краще просто "єдиний промінчик світла в моєму нудному житті".

   Він важко зітхнув і мовчки пішов.“

Читаємо ТУТ.

Дякую усім, хто мене читає!

Гарного дня всім добрим людям!