Флешмоб #свої
Привіт усім!
Випала нагода й мені приєднатись до чудового флешмобу, запропонованого Наталією Дев'ятко, мета якого - розповісти про своїх читачів. Хто ці люди, яким подобається моя творчість - для мене лишається загадкою. Зізнатись чесно, рік тому я зовсім не чекала ніякої реакції і почала публікувати книгу просто так. Писала собі "в шухляду", до пори ніхто про це захоплення не знав, і якось прийшла думка, що пора з чогось починати...
Один із перших коментарів тут я читала і справді не вірила, що це пишуть про мою книгу:
"Що ж, я нарешті дочитала Вашу книгу. Зізнаюся чесно, почала читати через те, що Вам дуже сподобався мій "Карантин". Ну я й вирішила на знак вдячності прочитати й Вашу книгу. Як я вже говорила, історія батьків страшенно мені сподобалася. А ще кінцівка приємна. Така й має бути, щоб у читача жила в серці надія на те, що все завжди закінчиться щастям, не дивлячись на чорні смуги долі. Дякую за книгу! Натхнення Вам, побільше читачів та творчих успіхів"
Пізніше такими собі бета-рідерами стали батьки й тітка (вона досі у вільний час просить мене почитати щось), далі - сестра, яка з цікавістю поставилась до цього, часто телефонує і питає, як у мене склались справи з починаннями...
Якийсь час дорослі зовсім не підтримували мене в цьому, безцеремонно забороняли писати і говорити про якісь плани...Та коли я недавно презентувала їм друкований альманах з моїм оповіданням, якось змирились чи що... Тато навіть узявся критикувати написане)))
Але основна аудиторія все ж тут, на сайті. Читачі щирі, відкриті, і висловлюють своє ставлення до написаного по-різному. Іноді з захватом читаю відгуки, іноді - сміюся, іноді охоплює щире здивування.Ось кілька відгуків із різних книг:
"Оце історія... без сліз неможливо було читати. Сильно душу зачіпала. Але дуже класна, романтична, приємна і рідко так в житті буває, що Доля зводить людей, де б вони не були :)"
"Ну що ж, поділюсь враженням від того, що прочитала. Я й сама власниця салону і мені дуже приємно прочитати про людей, які не отримуючи професії психолога, можуть поділитись досвідом з кваліфікованими людьми. Цікаво пишете і враховуючи те, що є такі автори, які мають багато лайків, а загалом я не можу зрозуміти причини цього факту, Ви заслуговуєте величезної похвали. Молодець❤️❤️❤️"
"Після першого абзацу захотілося пляцків :D Люди, може хтось має? Я вам компанію складу, чай поп'ю~ А на останньому хочеться конче дізнатися, хто цей знайомий незнайомець. Продовження скоро, чи не так? (☞゚∀゚)☞"
"Такк, мені Луїза не дуже сподобалася із самого початку, така вже правильна, що просто «тошно було від неї», а коли вона відкрила їхню таємницю Тій підлій Джессіки, взагалі я розчарувалася у ній.... ось і тепер вона незадоволена, із «кислим обличчям»....Сонце, ти дійсно круто передала характери героїнь)))) ❤️ до русалок різне відношення, вони не схожі один на одного, адже ти гарно передала їхні емоції та дії)))) Дякую за продочку )))"
Є серед них і такі, що не полінуються лишити розлогий коментар із справедливими судженнями:
"Прочитала цю невелику оповідку. От знаєте, вже прочитала кілька ваших творів, і хочу похвалити вас у наступному. Ви ЧУДОВО і неперевершено передаєте неідеальність людей. У вас це виходить настільки невимушено, що віриш у це. Наприклад, ця героїня не викликає захоплення, як якась принцесса. Це звичайна жінка, заклопотана життям, і дивлячись на нього реально. Допустила помилку? Признала це, і пішла далі, не картаючи себе надмірними звинуваченнями. Зрадила подругу? Погано вчинила, і не заперечує цього. А судити чи ні, це вже справа кожного. Не все у неї у житті добре. Чоловік пішов, донька гроші тягне. Але це і є реальність, яка іноді про себе нагадує. Дякую вам за таке чудове оповідання, прочитала із задоволенням."
"Хм, мені все задавалося, що все буде довшим, але добре. Якась оця «завершеність» для мене залишилася для мене «незавершеною», і мені здається, що має бути ще щось. Але я рада, що між ними проскочила хоч іскра. Арсен отримав по ділам своїм, отже Руся вільна, як пташка в небесах. Звісно, я більш прихильник розлогих, повільних історій, де можна відчути кожен момент, кожен порух, але від цього ваш твір не стає гіршим. Динамічний, зрозумілий, легко читається. Любителі оцінять, я певна. Ну, хочеться сподіватися, що в Русі з Пашею все пішло вгору, вони все-таки поїхали в Житомир. Може, їх бізнес буде процвітати? Руся може бути дуже талановитою. Загалом, мені сподобалося. Дякую :)"
Ще інші допомагають порадами для вдосконалення тексту, за що дуже вдячна. Буває всяке, щось десь пропущу, чи недопишу чи не розкриваю думку (люблю інтригами бавитись), і дуже рада, що є люди, котрі не соромляться вказувати на всілякі "ляпи":
"Вітаю! Прочитала кілька розділів "Морської пригоди", а відчуття такі наче в дитинстві побувала) Безпосередні та дуже милі героїні викликають усмішку на обличчі, їхні пригоди піднімають настрій) Хоч написано все дещо наївно і просто, але від того історія ще більше сприймається як гарна казочка) Успіху вам, Лександро, та натхнення!"
" Назва говорить сама за себе та й обкладинка доповнює перше враження назви. Чесно прочитала не багато, хотіла читати ще, але зупинилася.Не тому що погано написано, а тому, що відчула як по моїй спині бігають муряхи. Стиль написання гарний, читається легко, можна відчути емоції які автор вклав у написані слова. Справді Ви молодець. Поціновувачі жанру фентезі сто відсотків у захваті!!!Бажаю успіху!"
"Для тих, хто полюбляє читати про сутички студентів, проблеми, пов'язані з тим, як влаштувати доросле життя, і стереотипи про бідних і багатих - саме те. Це думка на основі першої частини. Я б радила назвати ім'я головного героя від самого початку, бо коли у другому реченні написано "...він більше не повернеться...", наче йдеться про навчальний рік, з якого почалася розповідь. Над текстом не завадило б попрацювати як зі стилістикою, так і з логікою. Бажаю успіху!"
Щиро втішена з того, що є читачі, котрі справді переживають за долю героїв, мудрують над розвитком подій, іноді й дивують мене припущеннями))) Тоді розумію, що книга й справді "зайшла", і читачі з нетерпінням чекають оновлень:
"Дивні емоції та почуття від прочитаного! З однієї сторони мені не подобалася Айсель, але звинувачувати її у вбивстві... так, це жахливо та несправедливо! Але є ще сама Карна, цікаво дізнатися її думки, які емоції чи темна сила нею керувала! Все дуже цікаво!!!!"
"Ось воно — завершення, на яке я дійсно чекала! Круто. Дуже круто. Ось справді відчувається оця магічна, нереальна зимова казкова атмосфера, яку не хочеться відпускати. Я так і знала, що все завершиться ось так (ахахаха, тому що по-іншому не може бути! Якщо всі не можуть бути щасливими, то зробимо щасливими хоч книжкових героїв). Дякую Вам. Я чекала на цю маленьку, але від того не менш чарівну пригоду)"
"Дуже крута і незвичайна історія! Було захопливо й цікаво читати! Шкода, що так швидко закінчилась((( той випадок, коли хочеться ще і ще! Теж сподіваюсь на продовження!)) Дякую за таке класне оповідання! Натхнення Вам!❤"
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую моя хороша за естафету ❣️❣️❣️
Серед всіх відгуків пізнала й свій)))) приємно))))
Ірина Кузьменко, Твоя підтримка неабияк надихає ❤️ Дякую, що зі мною))))
Лександро, як же я вас розумію. Коментарі та підтримка читачів - неоціненна!) Коли немає натхнення, раджу відкривати цей блог та перечитувати щирі коментарі знову й знову!)))) Дуже рада, що ви передали й мені цю естафету. Я й досі майже дослівно пам'ятаю перші коментарі, й згодом поділюся теж блогом!)
Аделіна Янг, Цікаво буде прочитати ❤️ Дякую!))) Я поки шукала, щоб то до тексту додати, наче заново пережила всі емоції))) Приємно ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати