Рада повідомити, що я все таки наважилася спробувати свої сили у конкурсі "Потайсвіт" з оповіданням

Чугай. Як швидко плине час

Анотація:
Він пам'ятав свій ліс ще до того, як на цій землі з'явилися люди Він полював на мавок, спостерігав як ростуть дерева і думав що так буде завжди.

— Когось шукаєте? — питання, яке скрипучим жіночим голосом пролунало за спиною та висмикнуло його із думок.
В голові нещадно защеміло, не звик він до людських голосів, що звучать так близько. Старенька бабуся вдивлялася у нього поглядом своїх підсліпуватих очей.
“Сусідка” — підказав, повернувшись у вікно домовик. Чугай зиркнув на нього, але нічого не відповів. Не можна було показувати старенькій, що вони тут не вдвох.
— Я шукаю Ганюту, — відповів він, схиливши голову на бік.

Написала першу частину оповідання і опублікувала на суд читачів. Руки тремтять, дуже нервую, і мені просто необхідна ваша допомога! Будь ласка підтримайте твір, прямуючи за посиланням

тиць сюди

або на зображення, чи назву оповідання

Вікових обмежень ця історія не має, а закінчивши її, я планую написати до неї еротичний бонус. А у випадку, якщо бажаючих прочитати історію головного героя оповідання буде достатньо, то я сяду за роман.)