Читачам "Багряного світанку"

Почну із того, що дуже рада, що моє оповідання "Багряний світанок" прийшлось до смаку читачам. Оскільки усі запитували про роман, на основі якого й було створено такий невеличкий емоційний текст, то тепер я готова відповісти. Нещодавно я почала публікувати нову книгу "Астаро. Східний Ліс"))) Так ось, це і є продовження, котрого чекали. Роман у жанрі фентезі, в якому переплітаються дві реальності. Розвиток подій якраз наблизив нас до інтриги, котра залишилась в оповіданні, і в новому розділі з'явились знайомі персонажі. Кому цікаво, що ж з ними сталось далі, запрошую до прочитання.

(тут є картинка)

За традицією, ловіть невеличкий спойлер:

"Лахерс стояв спиною до усіх присутніх, спершись на підвіконня, і робив вигляд, що захоплено спостерігає за тим, що робиться надворі. Йому зараз було дуже соромно і несила дивитись в очі тим, хто вижив, останнім Астаро в роду. Він вважав себе винним у цій трагедії, і ще не до кінця усвідомлював те, що сталося. Ще б пак - феї і усі світлі чарівники поклали на нього велику надію, Консорт Олестар зробив лідером команди, а він усіх їх підвів...

- А де Лангвідер? Він що, запросто отак дозволив нам тут знаходитись? - першим порушив мовчанку Дагерон.

Воїн з'явився сюди у всіх військових обладунках, при повному озброєнні, оскільки подумав, що знову доведеться шукати зустрічі із Хайджерами. Те, що вони затихли, було дуже підозріло. Дагерон гадав, що хтось із Темних обовязково з'явиться на похорон чи буде чинити всілякі підлості, щоб завадити їм поховати побратимів.
Та нічого особливого тоді не сталося. Сили Темряви, мабуть, святкували таку подію у своєму укритті разом із Повелителем. Бо у те, що в них є солідарність по відношенню до мертвих воїнів, Дагерон глибоко сумнівався. Отже, вони щось задумали...

- Він зараз у підвалі і не хоче нікого бачити, - відмахнувся Лахерс.  - Йому абсолютно байдуже, що робиться тут. 

І справді, господар дому від завершення траурних обрядів відсиджувався в себе в підвалі у режимі великої скорботи. І всі його прекрасно розуміли.

- І що ми далі будемо робити? - спитала одна з присутніх жінок.

Вона була одягнена в чорний грубий хітон, так само як і Лахерс, що виражав їхню скорботу. Від плеч простягалась шовкова накидка із капюшоном яскраво-червоного кольору, а на двох рукавах одежі виблискували золотисті маленькі заколки у вигляді пащі вовка.

- Я хочу помсти! - раптом підвищив голос Лахерс.  - Хочу помститись Армії Темних за всі ці смерті і загибель невинного народу! Хочу, аби нарешті прийшов кінець війні!

- Тут потрібна велика стратегія. Всі наші минулі з тріском провалились... Не підеш же ти просто сам-один проти них, бо тобі дуже кортить усіх прикінчити, - мовив Дагерон.
На таку заяву Лахерс обернувся, і кілька секунд мовчки свердлив друга поглядом, немовби про щось роздумуючи.

- Я згодна з Дагероном. Потрібно придумати план, доки вони самі не вигадали ще однієї пастки для нас, - згодилась Рубіна.

- Ви знаєте, що я вважаю, серед є зрадник, - вів далі Лахерс. Він багатозначно обвів поглядом усіх присутніх і зупинився на Дагероні. - Отож, скажіть мені, чи можу я вам довіряти?

- Ти що, брате?! Як ти можеш таке питати? Ми ж всі завжди, з самого початку, були з тобою і за Команду Світла! - обурилась Рубіна.

Наелі, яка сиділа на сусідньому стільці від Рубіни, закивала головою і тихо прошепотіла: "Мені ти можеш вірити", не бажаючи, аби її чули інші. Вона була одягнена не так, як всі - в білий хітон із довгими рукавами, а поверх нього - фіолетовий корсет і тепла накидка. Світло-русяві пасма волосся жінка зібрала в хвіст на потилиці. Боязко оглянулась на Дагерона і співчутливим поглядом підтримала його, не бажаючи сьогодні бачити бійку між двома друзями. Адже те, що було відомо їм, треба було ще перевірити.

- Ну добре, - якось зм'як Астаро Фенікс. Сам чудово розумів, що ні його друг, ні сестра, і тим паче невістка, не здатні на таке.

- Отже, про план! - нагадав усім Лахерс.  - Може, в когось є ідеї?

І Рубіні тим часом сяйнула в голову одна думка.
- Слухайте, а якщо не вбивати усіх служителів Темряви? Знаю, ви багато разів це робили, але їх стає все більше..."

Долучайтесь та читайте книгу вже зараз))) Автор дуже вдяна за зірочки, нагороди та відгуки) Бажаю всім гарячого літнього настрою та хороших книг!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Марта Кейс
24.06.2021, 17:42:23

Оповідання припало до душі, тому книгу прочитаю з радістю!

Марта Кейс, Дуже приємно це чути))) ❤️

Інші блоги
Обираємо чоловіка на вихідні))
Вітання, всім, хто сюди зазирнув. Вирішила провести екскурс по своїх книгах дещо нестандартним методом. Так, як все-таки переважна більшість читачів у нас це прекрасні жіночки, то пропоную вам обрати книгу за описом її
Оновлення Спадкоємців мера
Він хмуриться і одним широким кроком скорочує між нами відстань. І я змушена відхилитись, втиснутись в машину. - Не забувай, це ти мене кинула, - гаркає. - Так, я це зробила, - впевнено підношу підборіддя. Його металевий погляд
Віднесені бурею. Завершено.
Фінальна подія трапилася, а книга набула завершення. Мій читачу, ми вихором пронеслися через пригоду однієї принцеси разом з нею і я сподіваюсь, що не розчарувала тебе. Історія про Даянé - це однотомник, де продовження
Поки в ресурсі
Слава Україні! Усім гарної днини. Поки ранок , і ви та я, як то кажуть, в ресурсі, маю кілька новин. Почну з того, що поволі працюю над новинкою,
Останній день передплати ❗❗❗
Останній день передплати ❗❗❗ Книга на фінальній стадії. 25 листопада викладаю епілог і все, історія буде завершена. Анотація до книги "Змушена підкоритись ": - Нащо я вам потрібна? У вас була
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше