Роман "За стіною" - №1 в детективному жанрі
Всім привіт! Вітаю зі святом Трійці!
Останнім часом катастрофічно не встигаю писати блоги, і все ж вирішила знайти хвилинку, щоб поділитися радістю від того, що мій роман "За стіною" наразі займає перше місце у рейтингу в жанрі "Детектив/Трилер".
Ця історія пишеться не дуже легко, але все через те, що я в ній піднімаю досить складну тему - чи варто пробачати і давати другий шанс людям, котрі багато разів проявляли себе не найкращим чином. Чи можливо, щоб негідники, жорстокі, безпринципні герої могли перевиховатися і стати хорошими?
Хто дочитає книгу до кінця - дізнається, до чого може привести тактика всепрощення. І чи завершиться любовна історія моїх героїв хепі-ендом)) До речі, ще кілька днів, до її фіналу, книгу можна придбати за ціною передплати - всього 35 грн. Після завершення вона коштуватиме дорожче. Тому, якщо ви чекали поки статус цієї книги зміниться, щоб придбати її, є резон зробити це зараз і трохи заощадити.
А ось вам невеликий уривок із останнього розділу:
***
"Почувши у слухавці чоловічий голос, він подумав, що помилився номером.
— Вибачте, я, мабуть не туди потрапив, — нічого іншого не спало цієї миті на думку.
— Туди, туди, — відповів невідомий співрозмовник, злегка розтягуючи слова, і його голос здався Олесеві дивно знайомим.
— Стас? — у нього відразу пересохло в горлі. — Де Ліля?
— Все з нею добре, ось сидить, вино п'є.
— Де ви зараз? — Олесь усе ще не міг повірити в те, що це відбувається насправді. Відчуття абсурдності ситуації не полишало його.
— Яка різниця? Слухай, як тебе, Сашко? Ми тут з Лілею зустрілися, обговорили наші стосунки, і вона вирішила повернутися до мене.
— Ти ж мав їхати за кордон?
— І поїду, а Ліля хоче мене супроводжувати. Але нам треба на перший час гроші, тому ми вирішили продати Лілину квартиру. Ти ж нам допоможеш?
— Я хочу почути Лілю, — Олесь зрозумів, що тут діється щось непевне. — Нехай вона сама все мені розкаже.
Стас хмикнув, потім у слухавці щось зашаруділо, а далі Олесь почув голос Лілії.
— Алло, — тихо сказала вона.
— Лілю, це правда, те, що він сказав? — Олесь говорив швидко, бо боявся, що будь-якої миті Стас може забрати в неї телефон. Вона жива — це вже добре. Але що задумав її колишній? У нього ж, схоже, нелади з психікою. Невже вона по добрій волі захотіла б повернутися до того, хто так жорстоко і цілеспрямовано псував їй життя?
— Так, це правда, — її голос був ледве чутним.
— Але ж продавати квартиру — дуже нерозважливо. Коли повернешся додому, де будеш жити?
— Олесю, роби так, як він сказав, — йому здалося, що дівчина схлипнула. І цієї ж миті у слухавці знову зазвучав спокійний і трохи глузливий голос Стаса.
— А чого нам повертатися, що тут хорошого, в цій Україні? Поїдемо до Італії, там тепло, море. Лілечка любить море. Купимо там віллу, правда, кохана?
— Давайте зустрінемось десь і поговоримо, — рішуче сказав Олесь. — Приходьте сюди, все одно для того, щоб продати квартиру, Лілі доведеться спілкуватися з покупцями, оформляти документи. Якщо вона дійсно хоче це зробити, то я ні слова не скажу проти. Але коли це якась афера, у тебе, Стасе, будуть чималі неприємності…
Проте Стас особливого занепокоєння не виказав.
— Я знаю, друже, — протягнув він, — що ти з великої до мене любові вирішив повідомити моїм ворогам, де я знаходжуся. І мені навіть відомо, скільки тобі за це заплатили. Але слухай сюди, зараз не треба хитрувати, звертаючись до бандитів або ж у поліцію, бо неприємності можуть бути у Лілечки. І дуже великі неприємності! Ти ж не хочеш, щоб вона через усі ці прикрі події так рознервувалася, що наклала на себе руки? І не жартома, як я, а по-справжньому? І щоб вона написала записку, що це ти у всьому винен?
— Я тебе зрозумів, — Олесь намагався говорити спокійно, хоча у нього так затремтіли руки, що він ледве втримав телефон. — Можеш не хвилюватися, я нікому нічого не скажу.
— От і молодець. Але ще ти нам допоможеш продати квартиру, і передаси мені гроші.
— І тоді ти відпустиш Лілю?
— Тю! — непідробно здивувався Стас. — Ти що, тупий? Я ж сказав, що вона хоче поїхати зі мною за кордон! .."
Продовження вже сьогодні!
Натискайте кнопку "відстежувати автора", аби не пропустити жодного оновлення, а також нових історій, сюрпризів і подарунків!
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю, Мар'яно! Розумію вас, бо сама взялася цього разу за подібне. А це дуже непросто. Звичайний любовний роман пишеться куди легше. Успіхів вам.
Мар, Погоджуюся на 100%. Дякую.
Вітаю з першим місцем. Книга його цілком варта. Щодо шансів - то не надія вмирає останньою, а ілюзії.
Рома Аріведерчі, Дякую! Дуже влучно сказано))
Вітаю із першим місцем!
Наташа Горецька, Дякую, Наталочко!
Вітаю з першим місцем у рейтингу)
Щодо другого шансу, вважаю, що на те він і другий, що його дають лише один раз, а коли постійно прощають, то це вже третій, четвертий, десятий шанс. Але проблема дійсно актуальна, часто з таким стикався.
Мар, Ага, теж про це подумав, що книги і фільми - щоб втекти від реальності, зануритись у щось більш цікаве, гарне та романтичне)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати