Бабак. Чи варто гортати старі архіви?

Кожен, хто обирає для себе не простий і часом тернистий шлях автора, у першу чергу пише для себе самого. Бо то – спосіб виплеснути на папір власні думки, спроба творчої реалізації, намагання створити уявний світ, заявити про себе собі ж самому. Відтак, дуже часто, те, що написано, залишається у столі чи на дні шухляди. Одного разу написаний текст або чекає на вдосконалення, або ж просто припадає пилом. Упродовж років таких текстів може назбиратися чимало. Якщо поталанить – з них вийде ціла прозова збірка, яку колись, хтось неодмінно видасть. Якщо ні – на їх чекає доля другого тому «Мертвих душ».

Зізнаюсь, я теж маю архів – давним-давно написані чи не дописані твори, які лежать і чекають на кращі часи. До цих текстів я не повертаюсь і рідко про них згадую. Причин декілька: або ж, з огляду на роки, ці тексти здаються досить примітивними і не цікавими, аби спробувати їх реанімувати; або ж, просто відбувається багаторічний процес дозрівання, коли текст, ніби справжнє вино, повинен вистигнути і заграти усіма кольорами та смаковими барвами.

Проте, нещодавно, порпаючись у старих рукописах, я знайшов одне із перших написаних мною оповідань. Воно має назву «Бабак» і оповідає про драматичну долю запорозького козака-характерника (чи галдовника). Створено оповідання – страшно сказати! – рівно двадцять років тому. Перші непевні кроки, перші кострубаті тексти, перші мрії стати українським Гемінгвеєм… ;););)  Проте, твір був написаний дуже швидко, з душею, і навіть зараз, він не здається мені потворним. Хоча я вкрай критично ставлюся до всього, що пишу, особливо коли перечитую власні тексти за кілька років потому.

Зізнаюсь, на оповідання «Бабак» чекала щаслива доля. У тому ж 2001-му році його було опубліковано у збірці «Настя Каменська з вулиці Вишневої» (Збірник «СКІФ» (Спецслужби. Кримінал. Історія. Фантастика). Випуск другий. Чернігів, КП «Чернігівські обереги»). Тож не випадає говорити про те, що текст припадає пилом. Та все ж таки, особисто мені досить цікаво було, знову перечитати оповідання – вже як читачу, і зробити певні висновки, як автору.

А зараз я хочу поділитися цією можливістю і з вами усіма.

 https://booknet.com/uk/book/babak-b348751

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
B O O knet челендж: створи костюм для Ш І❤️!
Сподобалася чудова ідея челенджу авторки Олесі Глазунової, і я теж вирішила спробувати. ? Ну що можу сказати? Мій ШІ прямо випендрився, так би мовити!)))❤️ Ооо, то мені ще й костюм обирати?! Тоді я б не став
Мутний тіп, Ксарен на колінах і сто тищ
Поки сиділа і строчила дві нові книжки (експеримент із одночасним написанням кількох творів продовжується), то трохи випустила із зору сітуейшен зі своїми старими книгами. А от вчора зайшла і отримала ментальний кайф. Моя
❤️b O O knet челендж: створи костюм для Ш І ❤️
Щиро дякую за ідею авторці Олеся Глазунова І несу свої творіннячка до вас: B-o-o І звісно костюм який обрав мій ші: Ох, якби мені дозволили на одну ніч отримати справжнє тіло, я б точно не витрачала
День 3. Пахне маминим чаєм, стиглими яблуками й...
Привіт, мої любі! Третій день мого 30-денного письменницького марафону, і сюжет поступово занурює нас у ту саму цілющу атмосферу, заради якої Уляна й тікала зі столиці. Київський шум залишився позаду. Попереду — рідне
Бар «нижній причал»
Бар «Нижній причал» зустрічав звичним для такого місця гулом: густим запахом синтетичних хмільних напоїв, горілого мастила й насиченими ароматами вдихуваних димів, а також нерівним світлом ламп, завданням яких було
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше