Бабак. Чи варто гортати старі архіви?
Кожен, хто обирає для себе не простий і часом тернистий шлях автора, у першу чергу пише для себе самого. Бо то – спосіб виплеснути на папір власні думки, спроба творчої реалізації, намагання створити уявний світ, заявити про себе собі ж самому. Відтак, дуже часто, те, що написано, залишається у столі чи на дні шухляди. Одного разу написаний текст або чекає на вдосконалення, або ж просто припадає пилом. Упродовж років таких текстів може назбиратися чимало. Якщо поталанить – з них вийде ціла прозова збірка, яку колись, хтось неодмінно видасть. Якщо ні – на їх чекає доля другого тому «Мертвих душ».
Зізнаюсь, я теж маю архів – давним-давно написані чи не дописані твори, які лежать і чекають на кращі часи. До цих текстів я не повертаюсь і рідко про них згадую. Причин декілька: або ж, з огляду на роки, ці тексти здаються досить примітивними і не цікавими, аби спробувати їх реанімувати; або ж, просто відбувається багаторічний процес дозрівання, коли текст, ніби справжнє вино, повинен вистигнути і заграти усіма кольорами та смаковими барвами.
Проте, нещодавно, порпаючись у старих рукописах, я знайшов одне із перших написаних мною оповідань. Воно має назву «Бабак» і оповідає про драматичну долю запорозького козака-характерника (чи галдовника). Створено оповідання – страшно сказати! – рівно двадцять років тому. Перші непевні кроки, перші кострубаті тексти, перші мрії стати українським Гемінгвеєм… ;););) Проте, твір був написаний дуже швидко, з душею, і навіть зараз, він не здається мені потворним. Хоча я вкрай критично ставлюся до всього, що пишу, особливо коли перечитую власні тексти за кілька років потому.
Зізнаюсь, на оповідання «Бабак» чекала щаслива доля. У тому ж 2001-му році його було опубліковано у збірці «Настя Каменська з вулиці Вишневої» (Збірник «СКІФ» (Спецслужби. Кримінал. Історія. Фантастика). Випуск другий. Чернігів, КП «Чернігівські обереги»). Тож не випадає говорити про те, що текст припадає пилом. Та все ж таки, особисто мені досить цікаво було, знову перечитати оповідання – вже як читачу, і зробити певні висновки, як автору.
А зараз я хочу поділитися цією можливістю і з вами усіма.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати