Бабак. Чи варто гортати старі архіви?

Кожен, хто обирає для себе не простий і часом тернистий шлях автора, у першу чергу пише для себе самого. Бо то – спосіб виплеснути на папір власні думки, спроба творчої реалізації, намагання створити уявний світ, заявити про себе собі ж самому. Відтак, дуже часто, те, що написано, залишається у столі чи на дні шухляди. Одного разу написаний текст або чекає на вдосконалення, або ж просто припадає пилом. Упродовж років таких текстів може назбиратися чимало. Якщо поталанить – з них вийде ціла прозова збірка, яку колись, хтось неодмінно видасть. Якщо ні – на їх чекає доля другого тому «Мертвих душ».

Зізнаюсь, я теж маю архів – давним-давно написані чи не дописані твори, які лежать і чекають на кращі часи. До цих текстів я не повертаюсь і рідко про них згадую. Причин декілька: або ж, з огляду на роки, ці тексти здаються досить примітивними і не цікавими, аби спробувати їх реанімувати; або ж, просто відбувається багаторічний процес дозрівання, коли текст, ніби справжнє вино, повинен вистигнути і заграти усіма кольорами та смаковими барвами.

Проте, нещодавно, порпаючись у старих рукописах, я знайшов одне із перших написаних мною оповідань. Воно має назву «Бабак» і оповідає про драматичну долю запорозького козака-характерника (чи галдовника). Створено оповідання – страшно сказати! – рівно двадцять років тому. Перші непевні кроки, перші кострубаті тексти, перші мрії стати українським Гемінгвеєм… ;););)  Проте, твір був написаний дуже швидко, з душею, і навіть зараз, він не здається мені потворним. Хоча я вкрай критично ставлюся до всього, що пишу, особливо коли перечитую власні тексти за кілька років потому.

Зізнаюсь, на оповідання «Бабак» чекала щаслива доля. У тому ж 2001-му році його було опубліковано у збірці «Настя Каменська з вулиці Вишневої» (Збірник «СКІФ» (Спецслужби. Кримінал. Історія. Фантастика). Випуск другий. Чернігів, КП «Чернігівські обереги»). Тож не випадає говорити про те, що текст припадає пилом. Та все ж таки, особисто мені досить цікаво було, знову перечитати оповідання – вже як читачу, і зробити певні висновки, як автору.

А зараз я хочу поділитися цією можливістю і з вами усіма.

 https://booknet.com/uk/book/babak-b348751

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Ви любите фей?
Моя нова рубрика! Минулого разу я приміряла образи драконів на моїх героїнь, а сьогодні хочу розповісти про ще один мій улюблений образ (хоча більшості з вас це вже відомо!) — звісно, я маю на увазі фей. Для мене цей образ
Порада ніколи не зайва!
Послухалася улюблених і почала писати відразу дві історії. Це для мене не вперше, але викладати буду по одній. Такий у мене стиль. Один твір, як завжди про Київ та закордоння, а інший – історія жінки, що заплуталася в негараздах
Книга повністю готова
«Поцілуй, якщо маєш сміливість» — це роман про моменти, коли серце вирішує швидше за розум. Про сміх серед страхів, про підтримку, яка рятує, і про любов, що приходить тоді, коли ти найменше до неї готовий.
Коли так занурюєшся в книгу, що починаєш її їсти?
Зізнавайтесь, ви робили колись дивні речі, коли надто сильно захоплювалися історією? Зі мною це сталось після написання «Шепоту північного вересу». Я настільки "прожила" цю холодну, вітряну Швецію 18 століття,
Поділіться думкою)
Нещодавно в медіа промелькнула цікава інфа, що перші домашні людиноподібні роботи скоро поступлять у продаж У зв'язку з цим у мене до вас виникли питання: - А ви хотіли б придбати такого робота? - Почувалися б із
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше