Колись, надихнувшись однією комп'ютерною грою, я написав книгу. З думкою «Хочеш почитати щось хороше – напиши сам». Писав у вільний від роботи час, мало помалу. Нарешті фінал, остання крапка, пляшка шампанського з горла. Радість від виконаної роботи, яка зайняла майже півтора року.
Потім було продовження першої книги, потім ще одна, остання. Місто Дощу, яку зараз повільно перекладаю з оригінальної російської, перероблюю на сучасний лад та викладаю. І все, більше не намагався писати. Були плани, були ідеї, щось записував, але на цьому все закінчувалося.
І ось у січні спочатку в Інстаграмі (хоч на щось згодився), а потім у Фейсбуці побачив рекламу від Букнету. Конкурс «Супер герой поруч». В мене є лише місяць на написання роману? І два тижні на вичитку та щоб зробити обкладинку у Фотошопі, в який не зазирав років 10? То це виклик? Та легко! Впораюсь! Вдень робота, по вечорам тренування, а вночі з червоними очами, що на лоб вилазять, пишу. Опублікував на тиждень раніше до кінцевої дати.
Працюючи на Спостерігачем, зрозумів (або згадав), як мені подобається писати. Проживати життя героїв, їхні думки, почуття. Закохуватись, радіти, сумувати, гніватись. Поринати у той світ, в якому не знаєш, що на тебе чекає. Так, можливо, це дивно, але я справді не знаю, як поведуть себе мої герої. І що з ними станеться. Тому деякі сюжетні повороти навіть для мене бувають несподіваними.
До чого це я? А до того, що від себе не втечеш. Або від долі. Якщо ти повинен писати, то тебе будуть повертати на цей шлях. Іноді стусанами, іноді ось такими викликами. Але повернуть. І краще не пручатися, щоб потім не жаліти втраченого часу.
Велика подяка Букнетові за цей виклик. Він повернув мене до мого справжнього шляху!
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДля мене конкурс на Букнет став важливим поштовхом. Хоч я і не встигла дописати книгу в назначені строки, але задумалася над тим, що мені дійсно слід зайнятися письменництвом більш серйозно, адже раніше я ставилася до цього як до хобі, до якого іноді поверталася, бо не могла не повертатися. Мені здавалося, що я пишу не достатньо добре, тому нікому не показувала свої творчі спроби. Виклавши свої твори на Букнет, я зрозуміла, що не такі вже вони погані. Є куди рости, але не варто відмовлятися від цього шляху. Не знаю чи доросту до високого рівня, та рада, що потрапила у цей цікавий світ письменництва :)
Богдан Государський, Дякую! гаразд.
Рада буду знайомству, Богдане. Ваш пост видався мені, немов рідним. Я також довго писала свою першу книгу ( це мав бути незвичний подарунок, але в процесі отримала колосальне задоволення), потім довго писала другу (вона ще вимагає редактування). Далі не писала, а тільки занотовувала ідеї для майбутніх творів. А коли побачила конкурс, який пропонує Букнет, то вирішила взяти участь. Ще й ця платформа дуже сподобалася, тому навіть вирішила залишитися тут, щоб викладати твори. Не завжди ж писати «в шухляду стола». А ви берете участь в конкурсі «Потайсвіт»? То для Букнет пишете ще від зими?
Кейтрін Шкроб, Треба заводити) Сам учора завів, для авторів це потрібна штука.
Зараз я би туди не ліз. Взагалі прибуткова, якщо розбираєтесь у технічних деталях, розумієте СЕО, можете самостійно, "на глаз" виявити тошноту тексту, унікальність, щоб не витрачати час на різні ресурси. Тоді зможете писати гарно та швидко. Але сьогодні конкуренція надто велика, багато хто готовий працювати за копійки, а клієнти, які нормально платять, віддають перевагу постійним копірайтерам, бо їх теж можна зрозуміти. Там багато нюансів, описувати всі в блозі, чесно кажучи, не хочеться)
І мене сюди привів конкурс, а потім виявилося, що тут дуже зручно писати й можна дивитися, як пишуть інші автори.
Рома Аріведерчі, Недаремно Букнет його провів та розрекламував. Скільки авторів прийшло сюди завдяки конкурсу!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати