Літературне дежавю. Флешмоб ❤️

Доброго дня!

Вирішила і я долучитись до цікавого флешмобу, запропонованого Мар'яною Долею. Кинулась шукати тематику у своїх творах, і в око впало те, що в книзі "Морська пригода" багато що перегукується із відомою казкою про русалочку. Але крім того, натрапила на ще один карколомний уривочок із книги "Астаро. Східний Ліс", перші розділи якої ви зможете прочитати уже завтра.

Ось він:

"Посеред чагарників на заляпаній брудом землі розляглась чудернацька істота. Вона, чи правильніше буде сказати - воно, виглядало цілком як людина. Точніше - невисокого зросту чоловічок. Проте абсолютно все його тіло було покрите сірим залізним металом. І це не були військові обладунки чи елементи захисної броні, а саме тіло. Нічого такого, що було б схоже на одяг, істота не мала. Невже тут прийнято голісінькими розгулювати?

Істота вже ледве рухалась і скидалась на безпомічну, поки сірими бездонними очицями не побачила можливих рятівників.

- Чого вирячились? Наче ніколи не бачили... - нотки гніву промайнули в його тоні. Троє подорожніх скупчились навпроти. Вони намагались прийняти, що те, що бачать перед собою, точно не марення і не дивний сон.

Еліза задумалась. В Книзі, яку вона завбачливо, чи може за звичкою, захопила з собою, не було ані найменшої згадки про таких створінь. Як же їх назвати? Безпечні вони чи ні?

- Ну, взагалі... - протягнув вражений Нік. - А Ви... Ти... Чого скиглиш?- Наче з Місяця прилетіли, - буркнуло "воно", досі не підводячись. - Якщо кличуть на допомогу, то значить недарма. Я встати не можу, бовдури!

- Е-е, обережніше з виразами! - попередив Нік. - Ми можемо і образитись, тоді будеш чекати на когось іншого.

- А що взагалі сталось? Яка пригода спіткала тебе? - поцікавився Том.

- Я був посланий сюди господарем з важливою інформацією, та по дорозі сталось оце...

- Іржа, - миттю здогадалась Еліза. Вона першою помітила на деяких частинах коричнуваті цяточки.

- Ну, хоч хтось із мізками! - полегшено зітхнула створіння. - У нашого роду іржа - то єдина слабкість. Може допомогти лише живильне масло, та я його здається, загубив...

- Точно! Згадав! - раптом радісно викрикнув Том. Вся увага одразу перейшла до його персони. - А я все думаю, кого ж ти мені нагадуєш?.."

А як гадаєте ви? В коментарях можете висувати пропозиції, з яким відомим твором асоціюється цей уривок))) Нагадую, що нова історія буде з елементами ретелінгу про групу молодих людей, що одного разу загубились в просторах невідомих чарівних земель. Буду рада, якщо заглянете ❤️

Гарного всім дня!❤️

2 коментаря

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Мар'яна Доля
05.06.2021, 19:25:18

Дякую за участь у флешмобі! Рома всі казки знає))

Показати 2 відповіді

Мар, Та, цю казку точно всі знають❤️

avatar
Рома Аріведерчі
05.06.2021, 17:41:22

Чарівник смарагдового міста й похідні від сюжету фентезійні історії, їх багато.

Рома Аріведерчі, Так) Думаю, було очевидно❤️ Дуже любила в дитинстві цю серію)

Інші блоги
В який час ви любите писати і чому?\ Візуал
Привіт! Нарешті я виклала першу главу моєї нової книги "Коли сонце не зійде" про продовження пригод Дена та його друзів у небезпечному паралельному світі. І ось так моє фентезі поступово перетворилося на темне
Скринька Пандори!
Дуже смачна знижка на цю історію! Няня по зальоту Оце я потрапила! Так, саме такі думки завітали до мене в голову, коли я дізналася, що мені доведеться підміняти маму на посаді няні. І ні, не те щоб я не любила дітей. Хлопчик,
Про дельтоїдальні ікосітетраедри та Хєлло!*
Шановні, хто читає гарем — у мене ділема і мені тре допомога зала. Для цих текстів регулярно читаю научпоп і час від часу знаходжу речі, які особисто мені здаються смішнішими за будь-яку вигадку. Ну… всі без сумніву
Розділ 4. Повсталий загін
Всім тихої ночі!) ♥ Запрошую до читання нового розділу → Розділ 4. Повсталий загін ← моєї новинки Підійми мене з мертвих. Твоя жахлива адептка Повсталий загін наближався і явно не планував
Вони не знайомі, але мають спільну доньку. Знижка!
— Спокуса настільки сильна… Чоловічий голос перетворюється на шепіт. У нього проникає вібруюча хрипота. Тоді як очі не припиняють розглядати моє відкрите тіло. Сьогодні ми проїхали всі можливі жовті світлофори.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше