Доброго дня!

Вирішила і я долучитись до цікавого флешмобу, запропонованого Мар'яною Долею. Кинулась шукати тематику у своїх творах, і в око впало те, що в книзі "Морська пригода" багато що перегукується із відомою казкою про русалочку. Але крім того, натрапила на ще один карколомний уривочок із книги "Астаро. Східний Ліс", перші розділи якої ви зможете прочитати уже завтра.

Ось він:

"Посеред чагарників на заляпаній брудом землі розляглась чудернацька істота. Вона, чи правильніше буде сказати - воно, виглядало цілком як людина. Точніше - невисокого зросту чоловічок. Проте абсолютно все його тіло було покрите сірим залізним металом. І це не були військові обладунки чи елементи захисної броні, а саме тіло. Нічого такого, що було б схоже на одяг, істота не мала. Невже тут прийнято голісінькими розгулювати?

Істота вже ледве рухалась і скидалась на безпомічну, поки сірими бездонними очицями не побачила можливих рятівників.

- Чого вирячились? Наче ніколи не бачили... - нотки гніву промайнули в його тоні. Троє подорожніх скупчились навпроти. Вони намагались прийняти, що те, що бачать перед собою, точно не марення і не дивний сон.

Еліза задумалась. В Книзі, яку вона завбачливо, чи може за звичкою, захопила з собою, не було ані найменшої згадки про таких створінь. Як же їх назвати? Безпечні вони чи ні?

- Ну, взагалі... - протягнув вражений Нік. - А Ви... Ти... Чого скиглиш?- Наче з Місяця прилетіли, - буркнуло "воно", досі не підводячись. - Якщо кличуть на допомогу, то значить недарма. Я встати не можу, бовдури!

- Е-е, обережніше з виразами! - попередив Нік. - Ми можемо і образитись, тоді будеш чекати на когось іншого.

- А що взагалі сталось? Яка пригода спіткала тебе? - поцікавився Том.

- Я був посланий сюди господарем з важливою інформацією, та по дорозі сталось оце...

- Іржа, - миттю здогадалась Еліза. Вона першою помітила на деяких частинах коричнуваті цяточки.

- Ну, хоч хтось із мізками! - полегшено зітхнула створіння. - У нашого роду іржа - то єдина слабкість. Може допомогти лише живильне масло, та я його здається, загубив...

- Точно! Згадав! - раптом радісно викрикнув Том. Вся увага одразу перейшла до його персони. - А я все думаю, кого ж ти мені нагадуєш?.."

А як гадаєте ви? В коментарях можете висувати пропозиції, з яким відомим твором асоціюється цей уривок))) Нагадую, що нова історія буде з елементами ретелінгу про групу молодих людей, що одного разу загубились в просторах невідомих чарівних земель. Буду рада, якщо заглянете ❤️

Гарного всім дня!❤️