Свята у всіх проходили по-різному. Не скажу, що провела їх активно, але частина твору чомусь загубилася, за що вибачаюся перед людьми, котрі читають "За долею". Якщо вам ліньки лізти в текст і шукати, от загублена частина:
Переспів 2
Короткими стежками ти можеш вишити рушник,
Короткі кроки з часом перетворяться на біг,
Але один маленький камінець теж зможе зрушити ту біль,
Що десь накопичувалась роками,
Що то з’являлася – й зникала,
То десь з годину не відступала,
Бо то біль про правду, бо то біль сподівань.
І ще додам трохи про інші книжки.
Глава до "Зоряного меча" все ще пишеться, бо, як виявилося, у мене був тільки стислий опис подій на пів сторінки, але він важливий, тому зараз він перетворюється на повноцінну главу.
Ту частину "Ліхтарника", котра вже викладена, я відредагую, й на деякий час книга опиниться в стані заморозки, виключно через бажання покращити книгу й витримати заданий стиль.
І так, мені все ще потрібно відробити карму за закинуті історії, але там все виявилося так погано, що поки-що я навіть не знаю, як до цього підібратися, але обіцяю за літо розібратися й з цим!
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТак, свята були не в усьому святкові :). Але у вас - продуктивні. Навести лад в папеперах - завжди гарна ідея.
В мене виникло питання: ви свідомо присвоїли болю жіночу стать, чи то випадково?
Дарія Гульвіс, Це ніякий не парадокс. Літературі й мова принесені в тодішню Росію від нас та через болгарські священні тексти. Тобто лексика в нас - як в англійців і німців,наприклад, багато в чому спільна. А от все інше ні. Рід при перпході в російську змінився.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати