Чому ми так любимо фентезі?

Фантастика - якщо говорити  про книги або кіно - буває науковою, не зовсім науковою або зовсім ненауковою (чи фентезі). Батьківщиною фентезі є не середньовіччя і не казки і легенди, а, скоріше, підсвідомість людини. І наукову фантастику, і фентезі, і так звану "просто фантастику" об'єднує одне - наявність нереального припущення, яке може бути яким завгодно. Незважаючи  на те, що фентезі буває різним та має чимало піджанрів ( про що я писала тут), сучасний читач його полюбляє. Популярність фентезі ( що можна помітити й на нашому порталі) обумовлена цілим рядом причин, серед яких:

Антиповсякденність  — часом усім нам хочеться перенестися подалі від існуючих проблем, турбот та негараздів, і читання фентезійних книг задовольняє цю потребу. 

Романтика. Не секрет, що багато хто читає книги заради романтичних історій кохання — у жанрі фентезі їх вистачає. 

Магія. Переважно в кожному фентезі є магія або якісь чарівні, надприродні явища. Мабуть, це закладено у нашу підсвідомість ще з давніх часів, і багато в чому казки та легенди про незвичайні предмети і дива, котрі творять чарівники, стали рушієм прогресу та джерелом різноманітних винаходів. 

Фантастика і фентезі - це жанри не про те, що нас оточує, в іноді  нудному, несправедливому й одноманітному світі, а про інше —  незнайоме, цікаве і чарівне. Якраз бажання відволіктися від повсякденності, є однією з причин того, що сьогодні фентезі є настільки популярним  у читачів.. 

По-перше, це "своя", тобто авторська реальність. У ній немає обмежень. Кожен автор створює власну міфологію, придумує свої правила поведінки у цьому світі своїх істот або змінює вже існуючих, тих же ельфів і гномів, наприклад, адже майже в кожному творі вони виглядають і поводяться по-різному. Цей світ автора може бути пов'язаний з нашим, реальним, але різноманітні "походи крізь час і простір" з нашого світу в інший або навпаки характерні швидше для наукової фантастики.

Інша особливість фентезі в тому, що у книгах частенько все має душу або просто живе. Це означає, що життя і дії героїв невід'ємно пов'язані з життям природи. Дерева, тварини, різні духи та чарівні істоти — усі вони допомагають або заважають героям, і це пов’язує фентезі з відомими нам із дитинства казками.

Особистий героїзм, доблесть, сміливість і інші достоїнства персонажа можуть допомогти йому стати героєм, при цьому він може навіть врятувати все те, що створив автор у своєму світі, та і сам світ теж. І навіть якщо цей герой усього лише маленький хоббіт, як у Толкіна, його героїзм зводить його над іншими героями, іноді навіть ставить нарівні з напівбогами або іншими сильними істотами. Але ні про яке єднання з богами не може йти і розмови.

У цьому плані у фентезі дуже добре читається принцип того, що кіт (чи навіть тигр або лев) за усього бажання і яких би то не було "неземних" можливостей не полетить, не для того був народжений. Так що персонаж, що навіть став героєм, усе одно залишається земною і смертною істотою.

Якщо зібрати воєдино все сказане вище, то ясно стає відчутним зв'язок фентезі з міфами. Загалом, фентезі можна назвати міфом, тільки дуже довгим і авторським.

Особисто мені як автору, що працює в цьому жанрі, подобається те, що в фентезі ми можемо відобразити реальне життя в дещо алегоричному вигляді, а також показати певні риси людей, характерні й для наших днів. Наприклад, в моїй трилогії "Іллюзі" ( "Земля дощу", "Повітряний замок", "Вітер та Соловейко")  багато паралелей з нашою сьогоденністю, що помічають спостережливі читачі. Ця серія романів-фентезі є для мене "пробою пера" в цьому жанрі, я написала її у 2019 - на початку 2020 року, але досі книги активно читають на Букнеті, і я дуже рада цьому).

Сьогодні хочу подарувати знижку на роман "Вітер та Соловейко", її можна придбати усього  за 31 гривню. Перші дві книги є безкоштовними! 

Якщо ви ще не читали ці книги - зазирніть обов'язково. Впевнена, що ви не пожалкуєте))

Гарних вихідних і приємного читання! 

P.S. Зазвичай я візуалізацій героїв не роблю, але ось знайшла у своїх запасниках портрет, який дуже підійшов під образ головної героїні Дани. А ви згодні з таким трактуванням? Чи уявляли її іншою?