Додано
05.04.21 23:35:38
Як же я скучила!!!!
Любi читачi, нарештi я маю змогу знову писати. Хвороба, яка зараз охопила весь свiт добралася i до мене, вiднявши сили щось писати. Лише одне мене тiшило, це те, що вона оминула мого любого синочка.
Але тепер я зновуздорова i можу писати . Чекаю вас з нетерпiнням! Буду вдячна за вашi коментарi. Ваша думка для мене важлива i додаe натхнення. А ще, вона допомогае зрозумiти, що йде не так.
Всiм мiцного здоров"я! Бережiтьсебе i своiх близьких.
З повагою, ваша Лiлiт Навi.
Ліліт Наві (Lilit Navi)
490
відслідковують
Інші блоги
Гучне цокання каблуків дзвінко розноситься по пустому коридорі. Я йду швидко, час від часу оглядаюсь назад, чи нікого немає. Свідки мені не потрібні. Перед очима миготять двері аудиторій, з невеликими металевими табличками,
— Ну, давай ще раз. Що там за такий небезпечний генеральний директор? — перервала мої думки подруга. Я зітхнула й переказала все те саме, що й по телефону. Як Віктор виглядав. Як дивився. Як розмовляв. Як спокійно
Привіт вам) Прода на книгу “Обійми за регламентом” на сайті. Сьогодні книга в топ 4 з гумору. Дякую вам, приємно) — Я ж просив вас не заходити, — мій голос прозвучав набагато жорсткіше і холодніше, ніж варто
Любі мої! ❤️
Хочу сказати ще раз величезне дякую кожному, хто читає книгу «Дихати(не)тобою».
Коли я писала цю історію, навіть не уявляла, що вона настільки відгукнеться у ваших серцях. Для мене безцінно знати, що ви
Людство довго мріяло залишити Землю. Ми дивилися на зорі, будували телескопи, запускали апарати, складали карти далеких систем і переконували себе, що одного дня обов’язково знайдемо новий світ. Світ без старих кордонів. Без
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗ одужанням.
Рома Аріведерчі, Дякую.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати