Про досвід письма не рідною мовою.

Українська - не моя рідна мова. Але у цього є перевага.
Я вивчала її детально, не переймала типових помилок у спадок - і маю амбіцію писати чисто та правильно.

Втім, з українською - це одна історія, а хочу ще розповісти іншу. Одного разу я захотіла спробувати писати вірші англійською. Хоч маю непоганий рівень - вперше це було страшно.
У стані "страшно" прокантувалась кілька місяців, переклала "Мені однаково" Шевченка - для розминки, але все ще вважала, що не зможу написати щось своє. Подумалось: от би перекласти щось більше!

І тут я отримала замовлення на переклад віршованої казки. Погодилась і перестала спати, бо і далі була впевнена, що не зможу. 
А тоді - переклала, переслала - і далі не вірила, що це зробила я. Книга не вийшла друком, бо в авторки змінились плани. Та я досі щаслива, що наважилась. 

Казка під NDA, а перекладом Шевченка таки похвалюся. А ви розкажіть мені про свій досвід письма іншою мовою.
 

It doesn't matter

It doesn't matter if I will

Live in my Motherland or not,

If one forgets my name at all,

Or if I'll be remembered still...

As I have grown up with strangers,

In poverty and pain and dangers,

I'll take my all with me when dying

And none will bury me with crying

Here, in Ukraine, so strong and proud,

So native and though never ours...

It doesn't matter... I don't care...

And if the man I never know

Will tell his son to stand and pray

For one, who many years ago

Was murdered for beloved Ukraine.

It doesn't matter if the son

Will stand and pray or he will not,.

But there's another thought I've got:

My dear Ukraine is sleeping, while

She is being swiped with a pleasant smile.

They'll wake her when the fire's hot -

This is the thing I care a lot...