Привіт! У моєму романі-фентезі "Містянка" героїня подорожує в часі, і з Тарасом також зустрічається)) Кому цікаво, як це було - заглядайте : https://booknet.com/uk/book/mstyanka-b286575
Є таке. Якщо батько Тарас не перевернеться у труні)) Коли вчилася в університеті, лекції з літератури у нас були такі нудні, що доводилося творити ту літературу самотужки, використовуючи рядки відомих віршів. Ось один з них (капцями не кидатися)):
Вже час тринадцятий минає,
Пасу хмаринки за вікном.
Чомусь вже сонце не сіяє,
Бо так на лекції нудно.
Мені погано, дурно стало,
Неначе в пеклі - сил нема.
Ну хоч би дошка вже упала,
Чи обвалилася стіна!
Література? Дуже добре!
Та, викладачко, зупинись!
Аудиторія вже стогне,
Всі очі кров'ю налились...
А далі я не пам'ятаю,
Тому що це було давно.
Нехай Шевченко спочиває
І знає: нам не все одно!
Дарія Китайгородська, Будь ласка. Там ще щось у мене було на тему "Чому я не сокіл...", але дійсно дуже давно і стерлося з пам'яті.
Дякую за класний флешмоб!
Хочу сьогодні звернутися до всіх авторів, особливо до тих, хто лише починає свій шлях. Будь ласка, вірте в себе. Я знаю, як страшно викладати перші глави, чекати на перші коментарі та переживати через кожен перегляд. Іноді
Привіт, мої любі читачі! Сьогодні я хочу поділитися з вами неймовірною новиною. Моя книга «Темні лінії» офіційно стає частиною чарівного літературного марафону «Мелодія кохання», який проводять авторки
— А у вас є собака? — несподівано для себе запитую я, вивчаючи чоловіка, поки він на мене не дивиться. — Є! — відповідає він, і його обличчя миттєво змінюється. Погляд стає м’яким, і навіть зморшки біля очей
Привіт, мої любі❤️
Давненько я вже сюди не заглядала і нічого не постила. Тому, поки маю хвилинку, ділюсь невеликим спойлером до нового розділу книги "Заборонений рай".
Помічаю на собі його пильний
Історія завершена. Валерія прокурор. Їде зі столиці до великого міста. Звинувачується торгівець у контрабанді. Валерія показує документ. Адвокат сміється з її впевненості.Валерія показує докумнт із підписом підсудного.Адвокат
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПривіт! У моєму романі-фентезі "Містянка" героїня подорожує в часі, і з Тарасом також зустрічається)) Кому цікаво, як це було - заглядайте : https://booknet.com/uk/book/mstyanka-b286575
Дарія Китайгородська, Дякую :)
Є таке. Якщо батько Тарас не перевернеться у труні)) Коли вчилася в університеті, лекції з літератури у нас були такі нудні, що доводилося творити ту літературу самотужки, використовуючи рядки відомих віршів. Ось один з них (капцями не кидатися)):
Вже час тринадцятий минає,
Пасу хмаринки за вікном.
Чомусь вже сонце не сіяє,
Бо так на лекції нудно.
Мені погано, дурно стало,
Неначе в пеклі - сил нема.
Ну хоч би дошка вже упала,
Чи обвалилася стіна!
Література? Дуже добре!
Та, викладачко, зупинись!
Аудиторія вже стогне,
Всі очі кров'ю налились...
А далі я не пам'ятаю,
Тому що це було давно.
Нехай Шевченко спочиває
І знає: нам не все одно!
Дарія Китайгородська, Будь ласка. Там ще щось у мене було на тему "Чому я не сокіл...", але дійсно дуже давно і стерлося з пам'яті.
Дякую за класний флешмоб!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати