Привіт! У моєму романі-фентезі "Містянка" героїня подорожує в часі, і з Тарасом також зустрічається)) Кому цікаво, як це було - заглядайте : https://booknet.com/uk/book/mstyanka-b286575
Є таке. Якщо батько Тарас не перевернеться у труні)) Коли вчилася в університеті, лекції з літератури у нас були такі нудні, що доводилося творити ту літературу самотужки, використовуючи рядки відомих віршів. Ось один з них (капцями не кидатися)):
Вже час тринадцятий минає,
Пасу хмаринки за вікном.
Чомусь вже сонце не сіяє,
Бо так на лекції нудно.
Мені погано, дурно стало,
Неначе в пеклі - сил нема.
Ну хоч би дошка вже упала,
Чи обвалилася стіна!
Література? Дуже добре!
Та, викладачко, зупинись!
Аудиторія вже стогне,
Всі очі кров'ю налились...
А далі я не пам'ятаю,
Тому що це було давно.
Нехай Шевченко спочиває
І знає: нам не все одно!
Дарія Китайгородська, Будь ласка. Там ще щось у мене було на тему "Чому я не сокіл...", але дійсно дуже давно і стерлося з пам'яті.
Дякую за класний флешмоб!
Привіт друзі! Я знову влізла в конкурс)) Цього разу написала маленьке оповіданнячко про старий будинок. Сподівань на виграш мало, але раптом вийде, то я буду щасливою. Бо приз у конкурсі навчання, а я хоч намагаюся вдосконалюватись
Постала перед ділемою. Буду діяти за вашими пропозиціями. Вкажіть будь ласка той варіант(1, 2, 3) який вас влаштовує найбільше. 1. Дописувати "За жагою кохання". відклавши поки "Силу вогню"? 2. Дописувати "Силу
Привіт, любі мої! Давненько не писала я блоги, виправляюся, бо маю для вас новину! Зачиталася я фентезійним флешмобом "Одягни монстра", і не витримала моя душа. Отже, зустрічайте! Веселий бонус до вашого улюбленого
Дорогі читачі, у нас сталася проблема: голосування книг про мисливця відміняється, оскільки ТІЛЬКИ ЩО ЗАБЛОКУВАЛИ мою нову версію книги "Як мисливець боявся іти на полювання у ліс"! Коли підзаряжу свій телефон (він
Мені часто кажуть. що я зібрана, холодна і дуже стримана. Принаймні такий образ створюю в голові, коли люди мене ще погано знають. Тільки рідні та близькі друзі знають, яка я насправді))) Мабуть, це так, бо в підлітковому
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
2 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПривіт! У моєму романі-фентезі "Містянка" героїня подорожує в часі, і з Тарасом також зустрічається)) Кому цікаво, як це було - заглядайте : https://booknet.com/uk/book/mstyanka-b286575
Дарія Китайгородська, Дякую :)
Є таке. Якщо батько Тарас не перевернеться у труні)) Коли вчилася в університеті, лекції з літератури у нас були такі нудні, що доводилося творити ту літературу самотужки, використовуючи рядки відомих віршів. Ось один з них (капцями не кидатися)):
Вже час тринадцятий минає,
Пасу хмаринки за вікном.
Чомусь вже сонце не сіяє,
Бо так на лекції нудно.
Мені погано, дурно стало,
Неначе в пеклі - сил нема.
Ну хоч би дошка вже упала,
Чи обвалилася стіна!
Література? Дуже добре!
Та, викладачко, зупинись!
Аудиторія вже стогне,
Всі очі кров'ю налились...
А далі я не пам'ятаю,
Тому що це було давно.
Нехай Шевченко спочиває
І знає: нам не все одно!
Дарія Китайгородська, Будь ласка. Там ще щось у мене було на тему "Чому я не сокіл...", але дійсно дуже давно і стерлося з пам'яті.
Дякую за класний флешмоб!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати