Додано
09.03.21 09:08:45
Пофлешмобимо Тараса?
Ну шо, паньство, пофлешмобимо Тараса?
Додавайтеся, в кого що є про нього чи на його честь :)
Буде весело!
А тут - моє :)
Дарія Китайгородська, Диво дивнеє.
Заходьте!
Дарія Китайгородська
42
відслідковують
Інші блоги
— Нарак із Роду Підкорювачів Води? — здивовано підіймає брову дуже літній викладач. — Так! — не менш здивовано відповідаю. Ну треба ж, навіть ректору вже примелькався… — Похвально, що ви на третьому
Для тих, хто чекає продовження моєї історії "Тернові пута або Приручити ангела" офіційно заявляю, що публікація книги почнеться 02.06 о 00:00! Графік оновлень: книга буде публікуватися кожен день, крім понеділка (6
Щойно опублікувала останній розділ. Завтра нас вже чекає епілог. Щось останні розділи писались важко, але ми вже дійшли до фіналу) ТИ НАРОДИШ МЕНІ На вас чекають:
?Кримінал
?Владний і безкомпромісний
Всім великий привіт! Давайте трохи розважимось і піднімемо настрій. Спробуємо вставити слова "шкарпетки" і "пельмень" у назви своїх книг. Також можна спробувати вставити в назву книги словосполучення "сусідка
Вітаю! Шановні читачі, книга КОПІЛОТ сьогодні дописана, і повний текст уже надійшов у продаж. Запрошую вас купувати книгу і насолоджуватися пригодами Томаса та його команди у безкрайніх просторах космосу. Гарантую вам,
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПривіт! У моєму романі-фентезі "Містянка" героїня подорожує в часі, і з Тарасом також зустрічається)) Кому цікаво, як це було - заглядайте : https://booknet.com/uk/book/mstyanka-b286575
Дарія Китайгородська, Дякую :)
Є таке. Якщо батько Тарас не перевернеться у труні)) Коли вчилася в університеті, лекції з літератури у нас були такі нудні, що доводилося творити ту літературу самотужки, використовуючи рядки відомих віршів. Ось один з них (капцями не кидатися)):
Вже час тринадцятий минає,
Пасу хмаринки за вікном.
Чомусь вже сонце не сіяє,
Бо так на лекції нудно.
Мені погано, дурно стало,
Неначе в пеклі - сил нема.
Ну хоч би дошка вже упала,
Чи обвалилася стіна!
Література? Дуже добре!
Та, викладачко, зупинись!
Аудиторія вже стогне,
Всі очі кров'ю налились...
А далі я не пам'ятаю,
Тому що це було давно.
Нехай Шевченко спочиває
І знає: нам не все одно!
Дарія Китайгородська, Будь ласка. Там ще щось у мене було на тему "Чому я не сокіл...", але дійсно дуже давно і стерлося з пам'яті.
Дякую за класний флешмоб!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати