Привіт! У моєму романі-фентезі "Містянка" героїня подорожує в часі, і з Тарасом також зустрічається)) Кому цікаво, як це було - заглядайте : https://booknet.com/uk/book/mstyanka-b286575
Є таке. Якщо батько Тарас не перевернеться у труні)) Коли вчилася в університеті, лекції з літератури у нас були такі нудні, що доводилося творити ту літературу самотужки, використовуючи рядки відомих віршів. Ось один з них (капцями не кидатися)):
Вже час тринадцятий минає,
Пасу хмаринки за вікном.
Чомусь вже сонце не сіяє,
Бо так на лекції нудно.
Мені погано, дурно стало,
Неначе в пеклі - сил нема.
Ну хоч би дошка вже упала,
Чи обвалилася стіна!
Література? Дуже добре!
Та, викладачко, зупинись!
Аудиторія вже стогне,
Всі очі кров'ю налились...
А далі я не пам'ятаю,
Тому що це було давно.
Нехай Шевченко спочиває
І знає: нам не все одно!
Дарія Китайгородська, Будь ласка. Там ще щось у мене було на тему "Чому я не сокіл...", але дійсно дуже давно і стерлося з пам'яті.
Дякую за класний флешмоб!
Привіт, мої любі! Сьогодні день розпочався не з кави, а з прокльонів на адресу тих сволот. Та ми вже навчилися сміятися смерті в обличчя, вигризли свій код незламності і тримаємось всупереч всьому. Тому саме сьогодні я привела
Друзі, продовжую ділитися з вами анотаціями. День двадцять другий:
Рішення покинути Маріуполь прийняте, але шлях до безпеки повністю пошкоджений. Бомби, поламані машини, холод і темрява – все це стає випробуванням для
Вітання читачам! Тільки сьогодні діє знижка 20% на книгу “Парі на ботана”! Встигніть придбати книгу за вигідною ціною! Уривок (спойлери!!!): — Гей, ви двоє! Стояти! Голос невизнаної попзірки налякав бідолашну
Ось так виглядає збірка, і я дуже рада, що є її частиною. Для мене це знак якості мого твору, і праця, яка не пройшла марно. Звісно те, як писати і що писати, грає не останню роль. Але досвід показав що багато чого залежить
Привіт усім стійким та тривожним! Зрідка пишу блоги й частіше тоді, коли маю на то настрій. Сьогодні є настрій написати щось цікавеньке :) Тому пропоную трошки прополоскати кісточки одному з героїв Нового Атлантису (де ми
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПривіт! У моєму романі-фентезі "Містянка" героїня подорожує в часі, і з Тарасом також зустрічається)) Кому цікаво, як це було - заглядайте : https://booknet.com/uk/book/mstyanka-b286575
Дарія Китайгородська, Дякую :)
Є таке. Якщо батько Тарас не перевернеться у труні)) Коли вчилася в університеті, лекції з літератури у нас були такі нудні, що доводилося творити ту літературу самотужки, використовуючи рядки відомих віршів. Ось один з них (капцями не кидатися)):
Вже час тринадцятий минає,
Пасу хмаринки за вікном.
Чомусь вже сонце не сіяє,
Бо так на лекції нудно.
Мені погано, дурно стало,
Неначе в пеклі - сил нема.
Ну хоч би дошка вже упала,
Чи обвалилася стіна!
Література? Дуже добре!
Та, викладачко, зупинись!
Аудиторія вже стогне,
Всі очі кров'ю налились...
А далі я не пам'ятаю,
Тому що це було давно.
Нехай Шевченко спочиває
І знає: нам не все одно!
Дарія Китайгородська, Будь ласка. Там ще щось у мене було на тему "Чому я не сокіл...", але дійсно дуже давно і стерлося з пам'яті.
Дякую за класний флешмоб!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати