"Бідна родичка" - фінальне слово

Доброго ранку, любі читачі! Роман "Бідна родичка" нарешті завершений! За традицією, розповім трохи про те, як писалося.

1. Сюжет. Якщо чесно, книга, яка вийшла у результаті, далека від початкового задуму. Спочатку назва мала бути іншою, та й головна героїня планувалася не родичкою самого героя, а сім'ї, з якими дружать його батьки. Я переписувала першу главу тричі. За першим варіантом знайомство героїв мало відбутись у торговому центрі, за другим - у клубі, але все ж я зупинилась на лікарні)) До речі, початок в ТЦ мені теж подобається, тож можливо колись використаю його деінде.

2. Квартири. Всі описані квартири, будинки (в тому числі й апартаменти Матвія) для правдоподібності я списувала з реальних. Хоча єдине зі списаних місць, де була, - квартирка в австрійському будинку, з якої з'їжджала Дарина. Ну, не просто була - жила у такій ще на першому курсі, то було моє перше житло у Львові) І котел там теж не працював деякий час (щоправда, його поламала якраз я)))

3. Враження. Поки що у мене досить сумбурні враження він написаного. Я вкладала у цю книгу не менше сил, ніж в інші, але з певних особистих обставин робота над нею затягнулася. Зазвичай я пишу трохи наперед, так що остання глава виходить за тиждень-два після того, як була створена. Це дає можливість підправити в останні дні на свіжу голову, змістити акценти, покращити перед публікацією. Але цього разу останню главу я писала позавчора, редагувала - вчора. У голові все ще надто свіже, важко тверезо подивитися на написане, тому трохи хвилююся - чи сказала все, чи не розчарувала читачів... У всякому разі, я сподіваюся, що ви гарно провели час за книгою! Вона мабуть вийшла місцями дуже "солодкою", але після непростої "Сто мільйонів зірок для тебе" мені дуже хотілося написати щось саме таке) 

4. Плани на майбутнє. Ух. Щоразу після завершення книги я відчуваю неабияке полегшення - як гора з пліч впала. Цього разу це чомусь відчутно особливо. Можливо, тому, що книга платна - а це ще більша відповідальність перед читачами. Певно я аж занадто серйозно ставлюся до того, що пишу)) Що ж далі? У мене початі дві книги і ще купа ідей на підході, але зараз відчуваю, що потребую невеличкого перезавантаження. Тому нічого поки що чітко сказати не можу. Можливо я візьмуся за наступну роботу вже завтра, а можливо лише за пару тижнів. При цьму я далеко не зникаю - на Букнет заходитиму, на коментарі відповідатиму, можливо, щось поститиму у блогах. Але коли буде наступна книга і взагалі, що це буде за книга, сказати поки що важко. Тому слідкуйте за блогами - це може трапитися у будь-який момент!)

На цьому хочу подякувати усім, хто читав "Бідну родичку", для мене була дуже цінною ваша підтримка! Не забудьте підписатись на мене, якщо ще цього не зробили, щоб не проґавити новини і новинки!

Обіймаю, ваша Устина Цаль