Час Героя. Буктрейлер, цитата і тп))

 

Так, я нарешті поновила викладку роману "Час Героя". Запрошую до прочитання =))

ЦИТАТА:

 

#три_місяці_тому

— ...Всі ви — талановиті, але дуже погано працюєте в команді. Саме тому ви зараз тут. Якщо у вас не вийде потоваришувати, то вам не дадуть рекомендації і відповідно не візьмуть на практику, навіть не дивлячись на те, що ви всі склали інші бакалаврські екзамени, – Влад, наш педагог з командної взаємодії, темноволосий кароокий чоловік років сорока, виглядав доволі стомленим. – Ваше завдання — врятувати заручника, – він глянув на закинуту десятиверхівку, біля якої ми стояли. – Десь в цій будівлі є злодій та заручник. Крім того, будівля замінована тож на порятунок заручника у вас є рівно сорок п’ять хвилин до вибуху.

Завдання виглядало доволі складним, особливо з урахуванням того, що часу давалося вкрай мало. Напевно, це було зроблено для того, щоб поставити нас всіх у стресову ситуацію і подивитися, як ми з нею впораємося.

— Розмінування можливе? Чи час до вибуху — це просто  стандартна умова? – запитав я в екзамінатора.

— Розмінування можливе, – він кивнув та усміхнувся. — Якщо будівлю буде розміновано, то ліміт часу на порятунок знімається.

— Зрозуміло, – я теж кивнув викладачу.

— Готові? — перепитав він.

— Так, – мало не хором відповіли всі ми.

— Тоді ваш час пішов! – він вистрілив вгору якоюсь червоною ракетою і ми всі в ту ж мить рвонули до будівлі.

Я розумів, що зараз саме час побільше дізнатися про інших членів команди. Я більше не дам моїй команді, нехай і новій та тимчасовій, програти просто тому, що ми не змогли домовитися. Але часу було мало і тому я сподівався, що вони зрозуміють, що це реально потрібно і мені не доведеться їх вмовляти.

— Ваші здібності? — швидко спитав я інших.

— Я — Юміко, можна просто Юмі або Ю, —  низенька темноволоса дівчина азійської зовнішності мило посміхнулася мені. — Моя спеціалізація — стрільба, дальній бій. Поки що стріляю через медіум-рушницю, в майбутньому матиму змогу стріляти без неї, принаймні, так говорять мій викладач і лікар, який досліджує роботу мого тіла і здібності.

— Ден, танк, спеціалізація — ближній бій, — сказав високий підкачаний хлопець з таких самих боржників, як і ми всі. — Крім того мене майже неможливо вбити, тож я підійду для того, щоб вимотувати супротивника.

Ден виглядав доволі надійно. Саме такі хлопці і стають лідерами команд. Сильні, вольові, з бойовим ухилом сили. Він буде основою цієї команди і саме від нього на вісімдесят відсотків буде залежати успішне звільнення заручника.

— Аля, хілер, — блондинка з нафарбованими червоною помадою губами також усміхнулася. — Зцілюю поранення будь-якої складності, але маю ліміт на використання сили.

Блондинка Аля, на відміну від Дена, довіри не викликала. Виглядала занадто зверхньою і слабкою. А роль хілера команди також є критичною... Хоча, в зв’язці з сильним лідером вона теж може потягнутися до нових цілей...

— А чого це ми взагалі маємо тобі все це розказувати? – на мене подивився останній член нашої команди – підкачаний світловолосий хлопець. – Хіба ти не той студент-заочник? В тебе хоч здібності є? Чого ми маємо тебе слухатись?

Як багато питань... Все ж, я ненавиджу працювати з людьми. Не дарма вчився дистанційно. Але з цим практичним екзаменом дистанційно не впоратись самому.

Впевнений, що не зважаючи на його негативний настрій, він, як і всі, хоче нарешті скласти цей іспит, тож треба йому нагадати...

— Того, що це завдання на командну роботу, – я подивився на цього придурка. – Може ти і хочеш вдруге провалити цей іспит, та я сам налаштований пройти його і нарешті піти на практику. А здібності... Якщо не вдаватися в деталі, моя здібність — високий інтелект. Саме тому я тут.

— Що за дурість! Хіба це взагалі здібність? – пробубнів цей придурок. 

— То як тебе звати? — таки перепитав я хлопця.

— Рома, — нарешті відповів він.

Тоді я лиш усміхнувся, ще не знав, що саме цей день стане початком кінця. Саме в той день ми були втягнуті в протистояння, до якого жоден із нас не був готовий...

 

Анотація до книги "Час Героя"

— ...Всі ви — талановиті, але дуже погано працюєте в команді. Саме тому ви зараз тут. Якщо у вас не вийде потоваришувати, то вам не дадуть рекомендації і відповідно не візьмуть на практику, навіть не дивлячись на те, що ви всі склали інші бакалаврські екзамени Ваше завдання — врятувати заручника, – він глянув на закинуту десятиверхівку, біля якої ми стояли. – Десь в цій будівлі є злодій та заручник. Крім того, будівля замінована тож на порятунок у вас є рівно сорок п’ять хвилин до вибуху.

 

Два друга з надздібностями.

Два сильних характери, але надто різні моральні позиції.

Один вважає, що заради вищої мети можна піти на все і людина сама собі бог і суддя.

Інший же вважає, що сила має служити тільки на благо людей, а не на своє власне і що людина — далеко не Бог....

 

Читай "Час Героя" вже зараз =)) Буду рада побачитися з тобою на сторінках книги!


 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Міка Стів
04.02.2021, 22:09:02

Вау-вау-вау!!!!
Ти молодець!!!
Дуже круто)))

Холод Влада
04.02.2021, 22:22:05

Міка Стів, Дякую))) Рада, що тобі зайшло ахах)))))

Інші блоги
Я нікому не потрібна... Але поділюся своїм генієм!
Так, чомусь я ділюся тут своїми відвертими думками, а їх ніхто не читає. Ну гаразд, я не проти... (Хоча насправді дуже навіть проти! Мені це взагалі не подобається. Припиняйте це, ну ж бо, читайте!!!) Але зараз я тут трохи з іншого
Урок магії від вампірчика?(~ ̄▽ ̄)~
Пртвітик!(* ̄3 ̄)╭❤️ Ловіть оновлення!!!(~ ̄▽ ̄)~ 56 частина Ми спустилися на перший поверх, повернувшись на старе місце імпровізованого класу. Ставши рівно перед вампіром аби йому було щось там видно, як він казав раніше.
Новий розділ ✨бунт розпочато!
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ вже на сайті: «Скандальна угода з босом» А за хвилину я вже стояла в дзеркальній кабіні ліфта, яка стрімко несла мене вгору. Данте дав дозвіл. Звісно, він дав дозвіл —
З першим днем ЛІта!
Вероніка і Аслан вітають вас з першим днем літа! Бажають, щоби воно у вас було не менш гарячим, ніж у них?❤️ Оновлення вже є! Воно змусить Вероніку завтра страшенно червоніти, упс..)))
Нова історія та знайомство з героями❤️
​— Ти підписала контракт, Софіє. Тепер ти належиш мені. Весь цей рік, — його голос звучить низько, майже загрозливо, а холодні очі сканують мене, не залишаючи шансу на втечу. ⠀ — Я думала, це лише робота... — шепочу
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше