Слр-щиком я хочу стати [шмат неоднозначний]

СЛР-щиком я хочу стати, але чомусь виходить одна напружена драма багато знаків оклику

#ДивосвітНові_міти

Інста #ДивосвітНові_міти

Ждан чекав своєї черги заграти в одні шумній корчмі на роздоріжжі княжого тракту з дорогою в Булан. Фіглярі майже закінчували імпровізовану виставу про перемогу князя Даромира над арікінськими легіонами. Кобзар займався своєю бандурою, обходився ніжно, мов з коханою і особливо не вслухався в співи, регіт, крики. Та все ж щось змусило його відірватись. Майстер-кіготь прислухався, його здивуванню не було меж, в цій версії військо очолював Валеріан — князь, що повстав з попелу та випалив своїх ворогів вогнем, а сокира в його правиці виблискувала над курганом ворогів.

-Милусю, а ходьно сюди, хлополюбе.

Пахолка неподалік, наче ґедзь вжалив, він крутнув освоює кучерявою чуприною по бокам, швидким рухом позбувся тарелі з качкою, що купець, котрий замовив снідання попирхнувся від несподіванки. Милусь швидким кроком зник в дверній проймі за шинквасом. Ждана потішила це дійство, за мить він піднявся, дістав люльку та неспішно побрів у двір, проштовхуючись поміж відвідувачів.

-Чорти б вас вхопили за язика та добряче ним повазюкали по розпеченій пательні.

-Та буде тобі, я ж лишень пожартував.

-Майстре Ждан, я пам’ятаю чим вам зобов'язаний, але саме сьогодні, ви, прийшли до мене і я так розумію в якісь справі.

-Прийшов, а ти наче й нівроку тут влаштувався, одразу і не розбереш, хто тут за господаря. Пані шинкарка тобі хто буде, свекруха?

-Ніт, я побрався з її дочкою.

-Невже, сердешна знає про твою слабкість? — запитав Ждан без будь-якого натяку на глум.

-Ніт і не повинна.

-Бач, а я думав, горбатого тільки могила виправить. Гарно у тебе тут, людей багатсько, скільки виторгу за літо маєш?

-Жалуватись не буду, є на хліб і до хліба, у свята навіть на білу паляницю вистачає та дитині на цукерки.

-Йо-о, вітаю, — кобзар посміхнувся, — скільки літ маляті?

-Четвертий пішов, донечка, Калиною назвали.

-Це добре, диви не обсери все на цей раз.

-Та що ви, оковитої ні краплини в роті більше на мав, на свої здибанки їжджу за день кіньми звідси, а за одно і до торгу.

-Дівчинці турбота батька не менше від материної потрібна, особливо коли буде підростати, — промовив з якимись особливими нотками в голосі кобзар.

-Перейдімо до справ?

-Скажино мені спершу, а давно тут отаке люду в голови впихають?

-Ви, про виставку?

-Про неї, про неї.

-Та може з кілька декад пройшло, як я помітив.

-А на торзі, куди ти їздиш?

-М-м-м, — Милусь пришкулив око, задумавшись, — та я особливо, хоча було кілька старців, в їхніх байках отаман лісних братчиків, коли палить Некрич з аракінцями, також палить діток невинних з благословення чорного, безчесного ченця.

Майстер-кіготь дістав люльку, натовк турукешським зіллям та запалив від кресала, обмірковуючи почуте між цією справою.

-Оце вас цікавило? — здивовано запитав чоловік.

-То так, вухо різонуло, а моя цікавість стосується от чого, декаду, може дві тому, тобі залишив на зберігання шкіряну торбинку один торговець смоуговим панциром, вона для мене.

-Купець вказав інше ім’я, вибачте, але корчмарку “Гусячих Лоз” знають, як жінку з добрим ім’ям.

-Так і є та буде надалі, той пакунок — справа гільдії.

-Я не можу, хоч ріжте мене.

-Хм-м, на хрін ти мені здався, за мною! — тон Ждана не залишав навіть натяку на ослух, — на врізати горло є примари.

Милусь видихнув з полегшенням і побрів на ватяних ногах за співрозмовником. Вони підійшли до Жданового віслюка, майстер-кіготь повільно відв’язав сакву від упряжі складеної поруч та витрусив з неї щось кругле корчмарю під ноги. Той відскочив на кілька кроків назад, побілівши, мов та крейда.

-Цей вам торбинку дав, а оцей, — кіготь відв’язав ще одну, — мав забрати. Глянь, там на дні десь має ще й палець з печаткою бути, чи все ж таки повіриш на слово?

Шинкар, подолавши пориви свого шлунку, підняв голову за чуб, роздивляючись обличчя у світлі молодика.

-Справу владнано?

-Заплатити мав той інший.

-Отримаєш подвійну плату за мороку, — Ждан кинув і другу торбу йому під ноги.

-Що мені з цим робити?

-Занеси в найблищий гайок, хай сіроманці побалуються.

-Але ж так не...

-Вони зрадили гільдію! — відрізав кобзар, — не чекав від тебе такої твердості духу — це добре. Сюди час від часу заходитимуть мої люди, якшо співпраця буде плідною, — Ждан зиркнув на мертву голову, — отримає гарний прибуток і наш захист.

-Я можу відмовитись?

-Можеш, але краще не треба, біс його маму зна, хто ше захоче до тебе навідатись.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Купуй книги - допомагай ЗСУ! Важлива акція
Друзі! На Букнет стартувала благодійна акція на підтримку Збройних сил України. На всі кошти від покупки зазначених нижче книг до 28 лютого включно будуть придбані дрони для 125 бригади ТРО ЗСУ. ДО ПЕРЕЛІКУ КНИГ Акція
День Соборності: що ж це таке?
Доброго часу доби, читачі та автори. Сьогодні я завітала до вас, щоб привітати із наступаючим Днем соборності України, який святкуватиметься завтра, а саме 22 січня. Гадаю, багато хто чув про це свято, проте
Ти сама добровільно на це погодилася...
Ця історія зі знижною сьогодні! Подвійна помилка з босом Усвідомити, що моє минуле дно - виконано! Розпочати життя з нового листа - DONE! Зустріти чоловіка - готово! Наробити купи помилок з цим чоловіком - на базі! Все життя
ВІдгадай Назву По ОбкладинцІ+непередбачуванІ Книги
КНИГА 1 Він спочатку її невзлюбив, але потім саме вона дала йому крила і допомогла повернутись в спорт... От тільки в нього є наречена, а ще... КНИГА 2 Його доньку хочуть забрати соцслужби, єдиний вихід — мати "наречену"
Будь-яка непокора тягне за собою покарання...
Не пропустіть - гарна знижка! Хочу тобою володіти - Ти моя на цю ніч, - величезні долоні стискають мою талію. - Ні! Ви неправильно зрозуміли ... - У цій кімнаті ти підкоряєшся моїм правилам, - моторошний незнайомець обриває
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше