"Безіменні історії" - фінал

Збірку новел "Безіменні історії" завершено!

Що буде, коли шістнадцять вельми непростих людей зберуться за одним столом? Про це у останній новелі "Стіл для шістнадцяти"!

Цитати:

Якщо людині ампутувати палець або вирізати апендицит, місце операції ще деякий час нитиме, і може видаленого органу бракуватиме решту життя. Ампутація думок – те саме. Адже є шрам на душі, і час від часу він даватиме про себе знати. До всього оце дике відчуття, ніби ти щось пропустила, щось не зробила, щось не сказала до кінця.

 

Тож звідки мені знати? Я знаю лише відповіді, але вони не конче мусять бути правдивими. Головне покликання кожної відповіді – підтвердити ще раз те, що людина вже вирішила мати собі за правду. Відповіді живуть окремо від запитань. І окремо від правди.

 

Існує два типи людей. Ті, хто просто шукають однодумців поруч. Цих більшість. І ті, хто знайти не можуть, тому власноручно роблять однодумців зі всіх навколо. Такі стають політичними лідерами, письменниками, висувають нові теорії і збирають круглі столи.

 

А творцями можуть ставати тільки по-справжньому нетерплячі люди – ті, хто не має достатньо посидючості і витримки, щоб готувати за чужими рецептами, тому йде простішим шляхом – придумати і зробити по-своєму.

 

"Стіл для шістнадцяти"

На цьому дякую усім, хто проявив увагу до збірки, та запрошую прочитати тих, хто ще цього не зробив!