Новий розділ "Закохатися в хакера"

Після побачення я прийшов додому щасливий. Світлана дуже мила і приємна дівчина. Думаю мені вдалося її вразити. Наступного разу потрібно вигадати, щось інше.

Подивився навкруги. На підлозі якось пильно. Щось давно я не прибирав. Але то зроблю завтра. Сьогодні потрібно відпочити. Переодягнувшись ліг до ліжка. Вирішив, що потрібно написати їй у Viber щось типу «на добраніч». Набрав текс. Передумав і стер, вирішивши, що це буде якось нав’язливо.

 Наступного дня ввечері, прийшовши з роботи та повечерявши, починаю прибирання в квартирі. Рік тому назад придбав її у кредит. Заробітна плата дозволяла таку можливість. Можна було накопичувати, але не хотілося ще декілька років жити з батьками. Починаю пилисосить. Таке заняття мені подобається. Можна відволіктися від проблем.

Вимкнувши пилосос, вирішую протерти всі поверхні від пилі. Не люблю пил. Спочатку починаю з залу. Протираю телевізор, книжну шафу. Книжок в мене не багато, але зо два десятки можна нарахувати. В спальні починаю позбуватися бруду, витираючи робочий стіл. Раптово моя рука нащупує якийсь металевий предмет. Нагинаюся щоб подивитися.

Те що я там бачу ставить мене в ступор. Я розумію, що там стоїть жучок. Хто мене прослуховує? Хто поставив мені сюди? Розмірковую. Це певно, не поліція, адже я не вчиняв злочину і не збираюся робити. Хоча таки збираюся. Адже хакерська атака, навіть на злочинців, всеодно є протизаконною. Але про це ніхто не знає, окрім мене та Світлани. Вона не могла поставити послушку. Їй це не потрібно.

Так  буду думати логічно. Останній раз я прибирав тиждень тому. За цей час до квартири приходила Світлана та Сашко. Їй слухати мене не потрібно. Залишається Сашко. Але на фіга це йому? А що якщо він запідозрив, що я збираюся когось хакнути. Та ж він сам цим займається. Невже Сашко зібрався здати мене до поліції.

Остання думка здалася мені відповіддю на запитання. Я вирішив пошукати ще жучки. Знайшов ще два. Обидва були у спальні. В інших кімнатах не було. Все зрозуміло, Сашко сам, без мене, залишався тільки тут.

Що з ними робити? Познімати і повикидати. А якщо він поставив за завданням поліції. Виникне підозра. Нехай залишається так як є. Але більше ніяких розмов в квартирі на цю тему. І по телефону теж. Його теж можуть прослуховувати. Потрібно попередити про це Світлану. Я набираю її номер:

- Привіт – чую її голос.

- Привіт. Ти в гуртожитку?

- Так.

- Потрібно негайно зустрітися. Я під’їду за півгодини.

- Гаразд. А що сталося?

- Я все розповім при зустрічі. Пока – завершую дзвінок, недавши їй сказати більше нічого. Мало що ляпне.

Я їду в тролейбусі. Все ще роздумую про виниклу ситуацію. Якийсь чоловік в чорному картузі та окуляр передає мною за проїзд. Його вираз обличчя начебто знайомий, ніби я десь його бачив. Проте я не пригадую хто він.

Через хвилин сорок заходжу до її гуртожитка. Знаходжу її кімнату. Вона відкриває двері.

- Що сталося? – запитує Світлана мене

- Потрібно конфіденційно поговорити – кажу тихим голосом.

Ми йдемо коридором. Заходимо в невеличку підсобку. Там нікого немає. Я розповідаю їй про жучки. Кажу свою здогадку.

- Я ж так і знала, що нас викриють – нервує вона.

- На по-перше не викрили, бо ми нічого не зробили. Я думаю вони чекають, доки ми щось зробимо, щоб вже тоді відкрити проти нас справу.

- І що ти плануєш робити.

- Я думаю, що ми будемо здійснювати атаку не з моєї квартири. Потрібно буде винайняти помешкання.

Світлана видихнула повітря. Вона щось обмірковувала.

- Доречи – продовжував я – в мене вже виходить все робити. Тож думаю в нас все вийде.

- А як же ми ще все зробимо, щоб нас не знайшли на орендованій квартирі. За нами ж можуть вести спостереження.

Я навіть і не подумав, щодо останнього. Проте відступати не збирався.

- Ти не хвилюйся я все організую. Давай зустрінемося днів зо два і я розкажу як ми все провернемо. Головне пам’ятай, що по телефону тепер ні слова.

- Я зрозуміла – вона кивнула головою.

Невдовзі я вийшов з гуртожитку. Дочекавшись маршрутки, я зайшов в неї, непомітивши, що слідом за мною зайшов чоловік в чорному картузі та окулярах.

 

Цікаво що буде далі. Переходь за посиланням і додавай книжку до бібліотеки. 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Життєво.Емоційно.Відверто❤️максимальна знижка і...
— Ви щось забули, пане Лісовський? — кажу, не обертаючись. Бо ні бажання бачити його знову, ні відваги. Вони вийшли з кабінету хвилин зо десять тому і, я була у своєму праві підійти до вікна, що виходить на місто, аби
Знижка. Подарунок. Новинка.
До купи усе зібрала, щоб не створювати окремі блоги)) 1. Сьогодні до кінця доби діє знижка на "ДИКИЙ БАСТАРД" Анотація Він – незаконнонароджений син короля Диких Земель. Бастард без майбутнього. Вона
Ми так не домовлялися...
В цей день ці гарні знижки для Вас, любі!!! Заволодій мною - До контракту входить все, що я забажаю, - бос нависає зверху, обпалює обличчя своїм диханням. - Ми так не домовлялися, - заперечливо хитаю головою, це занадто! -
Книга закінчена
Викладка Місто в спадок завершена. Хто не знає, книга безкоштовна. Це фентезі про хлопця, який одного разу одержав листа і дізнався, що йому належить дивний спадок — ціле місто. Правда, не в тому сенсі, про який можна
Блог подяки. Давайте подякуємо одне одному)
Вітаю кожного!) Не знаю, чи знайде цей блог свій куточок серед цікавеньких книжкових новинок, однак хотіла б приділити час тому, що ми частенько забуваємо в реальному житті. В кожного трапляються складнощі, неприємні моменти,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше