Привіт, шалом, гуд івнінг!
Шановане паньство і паняньство, громадо, а нашо ви пишете українською???
Тут зі всіх кутків несеться люте торнадо, все збирайте речі та вперед до канадійщини, землі справжніх українців чи поляськего, кудись подалі звідсіля, ця справа безнадійна, наші багнети ржаві, їх мало, а найголовніше -- не конкурентоздатні.
І знову, то нашо ви пишете на мові???
19 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСпробуйте підійти до питання з іншого боку: чому ж наші багнети, як Ви кажете, іржаві та неконкурентоспроможні? Чи не тому, що значна частина українських письменників розмірковують так само, як Ви, і тому схиляються у бік російської, чи рідше англійської мови? Треба щось змінювати і виводити нашу літературу на новий рівень, чи не так?) Тутешні автори - це крок до популяризації РІЗНОЇ української літератури, а не лише стереотипної (як у Шевченка, про тяжку долю українців, одвічну неволю й таке інше). І нехай це маленький крок, та все одно це крок. Я Вас запевняю, ті, хто відчувають, що українською книга може «не піти», публікуються ще й російською на інших сайтах. А ті, котрі усвідомлюють, що доля «солов'їної» знаходиться у їхніх руках, пишуть українською, навіть попри подібну «статистику». До речі, як російськомовна людина, можу сказати, що це досить цікавий досвід - спробувати писати українською, до цього використовуючи її тільки у школі;)
Zoriana Bezodnia, Давайте дружити, я за будь яку колабу, якшо це не голодовка)
Тараса Шевченка на Вас немає! ))) Якщо не подобається – не читайте. Діло кожного.
Юлия Ковалевская, Його взагалі нема, а він дуже треба і живий, ще вчора
Звідки що несеться? Ви про що?..))
Кожен має свою відповідь, чому обрано українську. Я свідомо перейшла на неї, хоча все життя була російськомовна і прожила в самому центрі такого ж міста.
Якщо не ми, то хто?
Ліна Алекс, Цілком згодна, сама пишу першу книгу на українській мові)
Цілком погоджуюсь з попередніми коментарями, що це нормальне і природнє явище, що українці в Україні пишуть, читають та спілкуються між собою українською мовою.
Лише заради того, щоб знайти побільше читачів чи навіть стати комерційним автором, не пишу і ніколи не писатиму російською, а англійською володію не достатньо добре.
Окрім того, українська мова краще звучить і більше мені подобається, бо асоціюється з чимось вишуканим, літературним, науковим, а російська - з обсценною лексикою і деякими безглуздими російськими піснями.
Дивна парадигма виходить: пояснювати в Україні за українську мову, чи взагалі виправдовуватись...
Але з 16-го січня діятиме закон про мову. Якщо вата до того голосила, що її «ущємляють»...
Завтра я користуватимусь цим законом, де лише зможу. Свято наближається, пані та панове.
Вже всюди бачу це питання і спочатку хотіла пройти мимо, бо саме те запитання для мене є обуливим. А якою ж мовою я ще маю писати, якщо живу в Україні? Звісно, доклади я певних зусиль, могла б перекладати свої твори і на російську і на англійську, але знаєте що? Я не хочу! Бо якщо так станеться, що на іншій мові їх читатимуть, а українською ні, я і зовсім впаду духом.
Доброго дня! А чому ж Ви задали питання саме на українській мові? Чому Вас не віднесло в Канаду, чи, може, Росію? Я живу в Україні та поважаю цю державу та її культуру. Мій тато переїхав з Росії сорок років тому, і він, як розумна освічена людина, зміг вивчити українську і вільно спілкується нею від початку 90-х, тому не розуміє ідіотизму та впертоств своїх земляків. Тому бажаю усім
розуму та поваги до українського народу))
Ви тому лютому торнадо, яке вас кудись відправляє, на якусь чужу землю, багато не пояснюйте. Бо якщо воно не розуміє, що тут, в Україні, - живуть українці (бо де ще їм жити?), то залишається останній аргумент - ногою в чалму. Якось так...
Бо інших не знаю.
А якою ще мовою повинні писати українці в Україні?
По-моєму, це тих, хто пише іншими, треба запитувати: чому не українською?
Бо китайської не знаю, то пишу українською:)
Україна - моя країна. Українська мова - моя мова. Й пишу я про свою країну. А щодо конкурентоздатності, то чим більше буде україномовних авторів, тим більше з'явиться україномовних читачів.
Не буду ліпити з себе когось, кого не існує. Ну буду писати про "правильний" вибір чи відчуття партріотизму в грудях.
Наишу сухо, але без домішок. Пробував. На інших не виходить.
То, як той старий, заржавілий механізм, що вже далеко не найдосконаліший, але який уже не переробиш.
Результат таких спроб здивував настільки, що я сумніваюся, що колись знову буду писати щось в прозі. Можливо російською, але точно не зараз. Швидше за все, буду давати на переклад.
Між іншим, мій вірш російською:
https://litnet.com/ru/reader/stih-stalina-iz-ada-b249496?c=2342719
ПС менше театральщини, сліз і жалю. Повірте, допоможете собі - допоможете і Україні. Я зараз не в Україні, але вона зі мною. І завжди буде.
ПС2 Все рухається і, рано чи пізно, буде результат. Головне - крутити педалі.
Пишіть українською і це буде ваш особистий вклад в її майбутнє. Я постараюся ту частину себе присвятити саме їй. Хоч так.
Бо українська мова моя рідна
Бо рідна. Бо іншою викладати думки важче, навіть у звичайному спілкуванні, хоч і можу. Бо звикла.
Причин багато і у кожного вони свої
Бо в мене іншими мовами не дуже виходить))
Бо так хочу.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати