"Чудо змії", магічний реалізм.

Вітаю усіх!

Пропоную вашій увазі невеличке оповідання, написане у стилі магічного реалізму. "Чудо змії"

Дія відбувається серед тропічних лісів Південної Америки. Інакше про ці краї неможливо писати, якщо хочеться передати і неймовірні пахощі манго, і дивовижні квіти, які, здається росли у райському саду, і дивні історії, які розповідають місцеві жителі, і віру, у якій християнство переплітається з паганськими звичаями та шаманством.

Я прожила кілька років у Болівії, як у великих містах, так і у невеличкому містечку, загубленому серед лісів Амазонії, на самому кордоні з Бразилією.

Ось так неймовірно виглядає Санта Крус де ла Сьєрра, одне з міст, де я жила. Воно потопає у квітах протягом дванадцяти місяців на рік!  

Багато будинків мають галереї, що надають перехожим таку необхідну тінь. Бо інакше дуже важко витримати тропічне сонце.

А це - головний собор міста Санта Крус де ла Сьєрра у сутінках, що приносять бажану прохолоду.

Там я і почула історію про змію пукарару, укус якої приносить смерть. Історія була доволі проста: один чоловік вбив гадюку, яка заповзла у його будинок, а потім вирішив пожартувати над дружиною. Підкласти їй ту змію і посміятися, коли вона налякається. Чоловік залишив вбиту зміюку на кухні, пішов у своїх справах та й забув про неї. А коли повернувся, то з жахом побачив, що приповзла пара вбитої змії і вжалила нещасну дружину! Ось такою трагедією обернувся невдалий жарт.

А я поки слухала, подумала: а може, то не жарт?! Адже чоловік знав про те, як поводиться змія пукарара! Він міг передбачити, що пара вбитої змії обов’язково приповзе! Ось так і народилося оповідання...

І, наостанок, ще кілька світлин, що ілюструють оповідання.

Так рясно плоди манго ростуть на деревах.

Квітка банана.

А це – смачні, гостро-солодкі пиріжки, які смажила Марія Хосе з оповідання «Чудо змії».  

   

 

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Інна Камікадз
21.12.2020, 18:43:37

Я вам по-доброму заздрю, а оповідання беру до гурту:)) Не тягне назад, на простори Амазонії?)

Ірина Звонок
21.12.2020, 21:03:51

Інна Камікадз, Дякую, Інно! В Амазонію не дуже тягне, бо я там страждала від вологої спеки. Та ще й на вулицю було страшнувато вийти. То тарантула у двір заповзе, то якась підозріла комаха залетить... А вночі по дорогам стрибали жаби розміром з кота. Хоча тепер згадується з ностальгією. Цікавий був досвід. :)

avatar
КТГорошко
21.12.2020, 19:33:15

Угу, я навіть бачив схожий м/ф у дитинстві. Здається "Рікі-тікі-таві".

Ірина Звонок
21.12.2020, 20:51:57

КТГорошко, О! Дякую, що нагадали такий чудовий мультик. Мені дуже подобався у дитинстві!
Так, дійсно. Там є про змій, які живуть у парі. Але там така добра історія про тваринку, яка бореться зі зміями і рятує господарів. А у мене про те, що люди людям бувають гірше за змій. на жаль.

avatar
Мар'яна Доля
21.12.2020, 17:55:43

Клас! Дуже цікаво! Аж захотілося там побувати)) Оповідання вже в бібліотеці.

Показати 4 відповіді
Мар'яна Доля
21.12.2020, 18:20:01

Ірина Звонок, Хочеться сподіватися, що всі ці епідемії залишаться в минулому і можна буде мандрувати))

Інші блоги
❤️секс без емоцій та прив'язок.❤️
Є тема, про яку думають майже усі, але говорять пошепки. Секс без емоцій та прив'язок. Давайте без моралі. Просто чесно. Такий формат працює. Щоправда, не для кожного і не завжди. Хтось легко розділяє фізіологію
Ну що ж… ми продовжуємо
Так, на нас чекає нова історія. Нова книга. Нові герої, ну не зовсім нові, ви їх добре знаєте, які, звісно ж, не могли просто нормально поговорити, обійнятися й жити щасливо. Ні-ні, навіщо нам здорові нормальні стосунки, якщо
⭐️❤️ Золоті фантазії❤️⭐️
Фантазія відкриває двері в інші світи, але лише кохання дає сміливість переступити поріг. А уява автора проводить читача крізь ці двері — до історій, де оживає магія, народжуються легенди й неможливе стає реальністю. Дякую Віккі
Завтра фінал ❤️
☀️ Доброго вечора, мої любі читачі! ❤️ Завтра на вас чекають фінальний розділ та епілог книги «Акорд після неї». ✨ Навіть не віриться, що історія Рити та Роми добігла кінця. Трохи хвилююся, трохи сумую, але дуже
Обходьте цю книгу десятою дорогою, якщо...
Якщо ви зараз шукаєте історію про ніжну, тиху та слухняну героїню, яка зазирає дракону в рот і покірно чекає свого місця в гаремі — закривайте цей блог прямо зараз! Вам сюди не треба. Бо в моєму романі «(не)гідна пара
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше