Фрагмент

Теплий вітер погойдував пальми, що росли біля пляжу. Тетяна з Віктором йшли берегом по жовтому піску.

- Ти помітив як тут гарно. Прибрано кругом. Ніби тут не смітять – вона роздивлялася все навкруги.

- Так не те що у нас – він погодився з нею.

Вони продовжували йти. Раптово Руденко запитала дивлячись кудись на море:

- А на чому то катаються?

- А то на гідроциклах.

- І я хочу.

- Ти ж здається минулого разу, коли ми каталися на всюдоходах, казала, що більше ніякого екстриму.

- То було того разу – Тетяна вважала, що на гідроциклах їй має сподобатися. Тож невдовзі вона насолоджувалася катанням. Неймовірний драйв та емоції переповнювали її душу. Руденко відчувала себе ніби морською богинею, яка ширяє по морю. Бризки води, які розліталися навкруги створювали в неї неймовірне враження, ніби летиш над водою.

Віктор який їхав на іншому гідроциклі також був безмежно радий. В нього навіть виникла ідея купити, по поверненню додому, такий транспорт. «Можна буде на ріці кататися» - міркував він.

Коли зійшли на берег, Тетяна, розмахуючи руками, розповідала про свої враження:

- Я такого в житті ще не відчувала. Клас. Завтра ще покатаємося.

- Не проблема – Віктор обняв її.

Парочка лежала на лежаках. Їхні тіла засмагали. Сонце поволі піднімалося вище над горизонтом. Море погойдувало на своїх хвилях невеличкі кораблики. Над ним пролетіли якійсь чайки. Він попивав коктейль, коли Руденко, вчергове скупавшись і повернувшись до їхнього лежака, промовила:

- Коханий, ходімо назад до номеру.

- Кохана, краще давай ще позагораємо. Там всеодно нема чого робити.

- Ні все-таки пішли – наполягла кохана. І коханому довелося підкоритися.

Піднімаючись ліфтом Віктор відчув, як його за стегно вщипнула Тетяна. Він поглянув на неї. Але вона зробила вигляд ніби нічого не відбулося, при цьому хитро посміхаючись і прикусивши хтиво нижню губу.

Тільки но вони зайшли до номеру, як дівчина кинулася на хлопця, знімаючи його футболку. ЇЇ очі збуджено дивилися на нього. Руки дівчини несамовито обіймали коханого. Губи шалено увіп'ялися в його уста, цілуючи в засос.

- Стривай. Може я прийму душ - він ще ніколи не бачив її такою збудженою.

- Ні я вже від самісінького катання на гідроциклах тебе хочу.

Вона штовхнула його обома руками. Впавши на ліжко, він готовий був піддатися їй, але окрім головного інстинкту, в нього було бажання сходити до туалету. Тому вилізши з під неї, промовив:

- Я тільки до туалету.

Повернувшись звідти, Пилипенко вскочив до Руденко, яка вже встигла розтягтися. Він пестив кожен сантиметр її злегка засмаглої шкіри своїм язиком. Незабаром вони почали так кохатися, неначе, тут бушувало цунамі.

Через годину обоє щасливо лежали. Тетяна тільки легенько торкалася його руки своїми пальцями. Віктор промовив:

- Я не знав, що гідроцикл так може тебе завести.

Вона нічого не відповіла.