Доброго дня, шановні автори!
Скажіть, будь ласка, що таке творчість? Це постійна робота та пересилення себе, навіть якщо не завжди хочеться працювати, чи все ж щось, навіяне музою? І що ви робите, якщо у вас зникає бажання продовжувати твір у якийсь момент? Ну, тобто працювати взагалі, а не над конкретною книгою)
Діліться власним досвідом та лайвхаками для колег)
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ пишу кожного дня, за виключенням якогось вихідного. Муза завжди примхлива, можна сидіти довго над текстом, а потім за якихось пару годин бистро написати главу. Я не даю собі волю - не писати. Починаючи книгу, я завжди знаю, що хочу бачити в кінці, тобто план є з самого початку, остається тільки його виконувати.
Як на мене, викладаючи книгу, автор має взяти за неї відповідальність. Так що, якщо він не хворий і у нього не має якихось дійсно важливих життєвих проблем, повинен бути графік, коли читач буде впевнений, глава вийде точно. =))))
Творчого натхнення!
Тетяна Барматті, Дякую за відповідь) навзаєм)
Я пишу щодня. Хочу-не хочу, якщо книга почата, я її пишу =)) Але зазвичай хочу ахаххаха))) Коли ж книга зовсім не йде — я її не пишу(так було в мене, коли намагалася писати не в своєму жанрі)). Таке за останній рік траплялося один раз. Я придумала цікаву ідею і все таке, але замахнулася на несвій жанр =(( Загалом, я її видалила
Холод Влада, будь ласка)
Універсального рецепту нема, бо у кожного він свій. І вам потрібен свій, індивідуальний:)
Інна Камікадз, зрозуміло)
У мене муза під час планування приходить. До половини книги вона і допомагає писати. Потім кудись зникає і я не пишу десь тиждень або навіть два. Потім знову приходить. І так по колу.
Я не пишу через силу, бо тоді текст картонний виходить.
Мартін Штарк, Дякую)
У мене такі періоди бувають між книгами, коли одну закінчила, а другу ніяк не почну. Даю собі час переналаштуватися і тільки після цього, коли бажання писати накриває, починаю працювати. Поки не закінчу твір, інколи доводиться і примушувати себе до роботи, бо натхнення - штука примхлива, воно не завжди над головою висить. Щоб налаштуватися на роботу, можу послухати натхненну музику, а так - зусиллям волі повертаюся до письма, бо читачі чекають, а це - найкращий мотиватор))
Ліна Алекс, Так, тут з вами повністю згодна - читачі, то найголовніший стимул. Хоча інколи й герої вже просто змушують сідати й писати про них хоч щось)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати