Як це - коли тобі так хронічно не щастить, що навіть книгу почав писати, а головний герой не народився до триста дев'яносто сьомої сторінки?

Про це у новій новелі "Чоловік із суцільними "не"" зі збірки "Безіменні історії".

Цитати:

Ненародженим бути важче за все. Його дожиттєвий шлях – це історія муки і болю, страждань і зусиль. Проте це історія, гідна пам’яті і пошани. Він не народився на триста дев’яносто сьомій сторінці і зробив цей світ ще сумнішим.

 

Ви, мабуть, нетутешній, - відказав чоловік. – У нас так заведено: щоб протверезіти – треба випити, щоб жити – треба померти… Кажуть, деінде все навпаки. А в нас так.

 

"Чоловік із суцільними "не""