Реальність чи "ідеальний світ"?
Доброго вечора, вельмишановне панство Букнету! Як ся маєте?
Це раптове ввімкнення в літературні блоги, гіб-гіб, ура! Я тут буваю рідко, але коли прийде якась ідея написати щось, то сідаю і пишу зразу, поки не забула :D
Останнім часом мені не дає спокою одна думка щодо сюжету книг. От наприклад, моя книга маленькими кроками наближається до свого логічного завершення і в голові суцільна каша! Ідей море, але душа лежить до одної...
І от в цьому блозі хочу запитатися, що для вас цінується більше в розвитку подій? Жорстока реальність із сенсом чи може ви приходите сюди читати книги, щоби навпаки відволіктися від усього поганого, і прочитати саме ту, де зображений ідеальний світ, у якому ледь пегаси не літають?)
Ні, ну звісно не рахуючи ті жанри, які створені для дій саме у вигаданому світі. Хоча, хто сказав, що цей світ обов'язково має бути казковим?
Наприклад, я обома руками за перший варіант, і можу навіть обґрунтувати чому, якщо це цікаво. І зараз, щоби мене не проклинали в коментарях, наголошую, що це тільки МОЯ ВЛАСНА ДУМКА!!!
Отже, я не можу сприймати реальність після занадто ідеалізованої книги!
Цей світ виглядає вже не таким цікавим, коли ти бачиш все з точністю навпаки! Такі книги загнали мене у таку депресію рік тому, що я досі "вилізти" з неї не можу. Мені хочеться перенестися в той "ідеальний" світ, де взагалі проблем нема, прихильників море, так ще й тобі пропонують контракт, щоб одружитися з мільйонером, де ти робиш з себе таку горду і ще відмовляєшся для того, щоби тебе благали.
...у моїй голові таке не вкладається.
Але якщо ви маєте інше ставлення до цього, яке може бути повністю протилежне моєму - це нормально!!! Я поважаю вашу думку, і хочу почути її в коментарях.
Починаємо консиліум, колеги та читачі :)
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ можу сказати,що я все таки поринаю у сторінки книжок,щоб відволіктись від буденних проблем і мати змогу вдихнути,щось солодке,веселкове..? хоча я б не сказала,що я любитель суцільної солодкої драми,але все ж.. невеличкі,ненав'язчиві нотки люблю?
Проте,в будь-якому випадку я прийму любий розвиток подій історії,яка так запала мені в душу.. будь то щось гірке чи солоденьке ????Бажаю авторці постійного натхнення і хорошого настрою. А і ще.. хочу безмежно подякувати за таку чудову книгу,яка не виходить мені з думок вже довгий проміжок часу! ❤ буду з нетерпінням чекати нових історій)
Крісс М, Щиро дякую!❤️❤️❤️
Читаючи книги я сподіваюся отримати того чого немає у моєму житті. Мені хочеться динамічності, інколи необдуманих рішень, бедбоїв які будуть боротися за свої почуття та таких поворотів подій які проти правил, щоб не було все занадто рожево і солодко. Але якщо у вас є якісь думки то втілюйте їх у життя! Це ваша книга, ваше біле полотно на якому ви творите! І ми, ваші читачі підтримаємо кожне ваше рішення стосовно фіналу. Так ,інколи не все так як ми хочемо але ж це книга.. ? Дякую вам за ваші книги, вони неперевершені ❤️ натхнення та терпіння)))
Inna, Мені так приємно... Дуже дякую❤️❤️❤️
Ну, насправді тут справа смаку) Я за будь-який логічний фінал)) Звісно завжди хочеться хе, але я не сприймаю літературу як погляд на світ. Не важливо який жанр, я знаю, що це історія, крута, драматична, казкова, та будь-яка, але історія з не реального світу))
Була у мене одна книга, де фінал був гірким, з натяком на те, шо десь колись щось таки буде, і знаєте це не заважає мені її читати раз у рік. Так само є серія книг, де все круто, клішовано, він її хоче/не хоче і тд, а потім вони разом рятують світ) Кінець солодкий, і знаєте, я щаслива, що у них солодко)) Тобто я не сприймаю це як реальність, я знаю, що це історія, яка допомагає мені поринути у незабутній буквенний серіал)))
Тому я ща той фінал яким його бачить автор) Іноді, як автор я не можу собі пробачити поганий фінал, тому що мені шкода героїв))
Мені здається це особисто ваше сприйняття світу, тому книги із солодким викликали у вас подібне. Гадаю потрібно до цього не ставитися як до прикладу життя, і все) Це те саме кіно, ви ж поглянувши мелодраму не кидаєтеся під машини в надії, що вас переїде мільярдер і забере на Балі))) От так само сприймати варто історії)) Імхо
Джейн Лоурен, Вам просто потрібно сказати собі, що це лише книга/фільм, пояснити для себе, що ви можете мріяти і йти до позитиву, але ні в якому разі не розчаровуватися у тому, що світ не рожевий)))
По суті, я читаю, аби відволіктись від реальності, але розуміючи, що не все так ідеально, як ми собі малюємо, не сприймаю прочитане всерйоз. І це я можу сказати про будь-яку книгу чи фільм, наприклад... А ще не дуже люблю ванільні хепі-енди, бо розумію, що так не буває в реалі. Сильно зациклюватися на вигаданих героях також собі не дозволяю (так, коли читаю, слідкую за переживаннями, емоціями, психологією героїв) і принцип такий: прочитала книжку - то їй місце назад на полицю чи у бібліотеці... Література суто для розваги) Дякую за чудовий блог) Цікава тема для роздумів)))
Лександра Славичч, і Вам дякую за те, що відгукнулися!))
оце ви тему затронули))) Я наприклад, люблю читати де все погано. Відволікаюсь від життєвих проблем, ще більшими проблемими в книгах. Ідеальне не люблю. Все як в житті, зустрічаєте ідеальну людину, ну таку занадто солодку. Насторожує. Але в творах може бути певна ідеальність, виправдовуєть вона лише тим, що на противагу їй приходить велика проблема. А інакше в чому суть книги? Коли починається ідеально і закінчується так само? Історія виходить рівна як двері.
Марта Грейс, от-от! І я про те)
Мені подобається і так, і так. З однієї сторони, я читаю, щоб відпочити. А в книгах все так чудово та ідеально. От читала нещодавно одну книгу. Думала, що й там, як і в більшості буде хеппі енд. Але все було зовсім не так, і головна героїня померла. Це було ледь не потрясінням для мене, адже чекала не такого. Та все-таки потрібно вилазити з того світу та розуміти, що ідеального не буває. Не все так солодко, як описують люди.
Блакитноока, всі так спочатку думають, а потім оп - і все)
Звісно смерть гг не має бути спроста, що ось автор захотів і вбив собі. Це неповага до читача, на мою думку. А ось є такі випадки, що без цього ніяк. Необхідне зло, як то кажуть) Багато прочитала таких книг, тому для мене це не є чимось "над". А ось потрясінням для мене було те, коли все було так погано, все йшло до одного кінця і різко "гоп" і там така "ванілька". Авторка пояснила це тим, що читачі не витримають поганого фіналу, тому вчинила так. Читачі то втішилися, а книга вийшла після цього "ну такоє")) Не повернулася більше перечитувати її після такого.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати