Уривок тексту із 6-ої глави, моєї фантастичної історії "Департамент зовнішнього прикриття:

Між нами настала невелика пауза. Колега мовчки відтирала свою кров зі столу, а я налаштовувалася на єдине питання, яке мене мучить з тих пір, як я зрозуміла свою індивідуальність:

- Я погана?

- Ти сильна, а в яке русло направити цю силу вирішувати тобі. Чорна сила Дока не заважає йому рятувати світ.

- Не знаю що робити з тим, що у середині. Я відчуваю себе дивно.

- Твоя енергія найщільніша, котру я колись бачила. Тому мене зовсім не дивує, що ти самозцілюєшся.

- А про що ти не кажеш хлопцям?

- Твоя аура щільнішає щоденно, а зі вчорашнього дня я бачу на твоїй шиї подвійний символ.

- Який?

- Едгар сказав, що це символи Сварожич і Родимич.

- Язичництво?

- Саме так.

- І що вони означають?

- Перший є символом небесної сили бога Сварога, який зберігає в первозданному вигляді все різноманіття форм життя у Всесвіті, – відповів Док, котрий зайшов до кабінету. - Це бог огню. Другий, це символ вселенської сили Рода-породителя, який зберігає у Всесвіті закон спадковості пізнання мудрості Роду, від предків до нащадків. Символ-оберіг, який надійно зберігає родову пам'ять з покоління в покоління. Вероніко, чому ти мені не сказала про це?

- Я тільки вчора отримала відповідь від Едгара, – відповіла трохи винувато дівчина.

- Ти хоч розумієш, що це означає? – підійшов до мене Саша та приставив мені руку до затилку.

- Що?

- Це неможливо? – Від руки йшло пекуче тепло та вібрація.

- Що неможливо?

Щиро запрошую до читання мого первістка, серед книг на сайті.

Повністю цю історію ви можете прочитати за посиланням:

https://booknet.com/uk/book/departament-zovnshnogo-prikrittya-b290829