Вода навколо Назара раптово почорніла. Монстрів з дна випливло стільки, що одними їхніми тілами можна було виводити моторошні кола, котрі зможуть розгледіти з борту літака. Назар опинився в самому центрі. Водяні хижаки оточили його з усіх сторін і планували роздерти тендітне дитяче тіло на десятки різних шматків. Їхні бридкі голови з широкими ротами, здатними проковтнути дитячу руку за один раз, не залишали віри у милосердя. Масивні очі, сповнені потойбічної порожнечі, здавалися сліпими, зате два прорізи на тому місці, де людина має ніс, дозволяли полювати їм тільки завдяки нюху. Ці чудовиська за кілометр відчували страх, а Назар ним просякнув до спідньої білизни. Він спробував взяти себе під контроль і піднятися на ноги. Чудовиська не давали тайм-ауту.
Вимкнені ліхтарі. Тарас Мельник.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтикрутий уривок)) А чому не вставите посилання на твір?? В блог))
Холод Влада, Інколи візуально також можна заманити читача. Чудово Вас розумію!
Чудова книга!
Леся Найденко, З такими потужними конкурентами інакше не вийде! Дякую Вам!
З задоволенням читаю цю книгу... Головне, щоб не перед сном))
Мар'яна Доля, Інші частини будуть менш моторошні. Він виросте, стане учасником ордену і полюватиме на тих, кого боявся у дитинстві. Хочеться передати, що людина вміє долати страхи і перемагати їх... навіть такі лячні...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати