Всім привіт! 

Роман "На Мені та В Мені" офіційно завершено, фінальні глави опубліковані, а значить прийшов час маленького постскриптума.

Дорогі читачі! 

Щиро дякую всім, хто подарував свою увагу цій історії, і особливо тим, хто стежив за романом до кінця. Я дуже сподіваюся, що історія Іва і Лулу була відображена не надто шаблонно, і ви знайшли в ній хоч щось унікальне. Рада, якщо вам було цікаво і не нудно. 

Для тих, хто зацікавився романом, переходьте за посиланням) Буду рада кожному новому читачеві?.

Анотація: Твій батько - актор, але ти не дивишся фільми з його участю. Мати - відома туристка, чиїми досягненнями ти не хочеш пишатися. Їх немає поруч з тобою. Ти сама по собі, мила офиціанточка кав'ярні курортного міста Ортель. Ти загрузла в самотності, замкнутості та незнанні як правильно жити та до чого прагнути. Можливо, тобі допоможе в усьому розібратися твій новий шеф, якого ти до жаху боїшься?

Цитата:

- Дякую.

- За що це, мадемуазель Бушар? - єхидно посміхнувся він.

- За комплімент.

- Ні в якому разі. Вчора ви мені подобалися більше, - тепер він казав образливі речі, і твоя сміливість зростала.

- Що ж... Вчора, принаймні, в вас не відпадала щелепа. Але якщо вам зручніше так думати, нехай буде так, - відповіла ти, і Морель помітно напружився. Він не звик бачити тебе такою сміливою, і скоріш за все йому більше до душі боягузка, в якої все валиться з рук.

- Маленька Луїза, мені немає справи до вас. Моя щелепа не відпадає при вигляді вродливих дітей. Та здається, вам час працювати, - переможно посміхнувся він, та ніжно клацнув тебе по носі.

Дякую за увагу!

До нових зустрічей в нових цікавих історіях ❤️