Питання до авторів, які пишуть під псевдонімом.

Шановні колеги!

Моє питання таке: як ви звикали до псевдоніма? Яке почуття огортало вас, коли читачі зверталися до вас, називаючи не вашим власним, а вигаданим ім'ям? Як швидко ви зрослися з псевдонімом? Чи, може, й досі почуваєте себе трохи дивно?  Прошу, поділіться досвідом!

Справа в тому, що я теж думала про псевдонім, але досі так і не наважилась. Я розумію, що іноді псевдонім - необхідність для автора. Наприклад, коли справжнє прізвище - немилозвучне, як у моєму випадку. 

Я можу розповісти, як через прізвище наді мною жартували у школі. Або смішні випадки та непорозуміння, що зі мною траплялися... Бувало таке: вчителька закінчувала пояснення, але до дзвінка залишалося ще кілька хвилин. "Ще є трохи часу, можна повернутися до опитування... - казала вона, заглядаючи в журнал. - Може, хтось сам хоче відповідати?" І наші суржикомовні хлопці, які відповідати не хотіли, починали голосно шепотіти: "Звонок, вже був звонок..." Ну, тобто, намагалися обдурити вчительку і заставити її повірити, нібито урок скінчився. Іноді їм це вдавалося, а іноді вчителька дивилася на мене і казала: "Ти хочеш? Ну, давай, виходь до дошки..." Я потім ображалася на однокласників за те, що вони підставляли мене, а вони реготали, як дикі коні, і казали: "А хіба ми винні?" Зараз я пригадую про це зі сміхом, але у дитинстві то була справжня моральна травма...   :)  

Але то таке... Я вже звикла. Бо яке б смішне не було прізвище, але воно моє, не вигадане, і дісталося мені від довгого ряду предків, завдяки яким я існую.

Але тепер у видавництві мені запропонували підшукати милозвучний і яскравий псевдонім. Це мені здалося розумним. Тепер сиджу і перебираю імена і прізвища, від найпростіших до найзагадковіших, з вивертом. І думаю: а як це воно - працювати під чужим іменем? Ось прямо зараз примірюю на себе різні імена, і відчуваюся дивно і невпевнено... 

 

 

 

 

15 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Мар'яна Доля
17.11.2020, 15:19:12

В мене з іменами-псевдонімами все складно)) Перші дві книги у мене видані під власним ім'ям та ще дівочим прізвищем, потім я вийшла заміж і прізвище змінила. Воно то мені й до вподоби, але занадто звичайне, отієї, як вам радять "милозвучності і яскравості" не було. Тому коли я зареєструвалася на Букнет, вирішила взяти псевдонім. А він у мене вже був до цього - так як працюю в газеті. то іноді була потреба "урізноманітнити" свої публікації, так і з'явилася на світ Мар'яна Доля. А зараз я вже й звикла до цього імені, воно як моє "друге я".

Показати 6 відповідей
Інна Прохорова
18.11.2020, 19:07:41

Мар'яна Доля, У мене знайома була Червона, а вийшла заміж за Чорного.

avatar
Мартін Штарк
17.11.2020, 15:23:35

Можу поділитися своїм досвідом.
Псевдонім Мартін Штарк я вигадала до того, як почала під ним писати. Два роки тому я прочитала цікаву статтю про Alter ego. В статті йшлося, як вигадати для себе нову особистість для досягнення відповідних цілей. Обов'язковим пунктом було - вигадати нове ім'я.

На створення цього нового імені мені знадобився цілий тиждень. Воно уособлює в собі ті якості, яких я не маю.
Писала я раніше лише під своїм іменем. В житті були моменти коли потрібно було діяти непритаманній для себе поведінці і тут я включала нову особистість Мартін Штарк.
Я зрослася з цим іменем ще більше, коли почала під ним писати і пам'ятаю, що раніше я відчувала себе самозванкою, коли мене називали Мартін. Тепер все гаразд. Я звикла. До того ж, під псевдо легче писати і легко сприймати критику.

На вашому місці я би однозначно брала би псевдо. Головне його виносити в собі, зростися до того, як почнете під ним писати. В іншому випадку можуть взяти сумніви і ви будете змінювати пседво, як перчатки. Це дуже відповідальна справа.
На Ютубі від Букнету є відео про вибір псевдо, я не дивилася, але можливо вам пригодиться.
Успіху вам у виборі творчого імені!

Показати 5 відповідей
Мартін Штарк
18.11.2020, 14:49:56

Таліана, моя секретність порушена. Ех(

avatar
Лана Іссан
17.11.2020, 21:24:26

Розумію вас на рахунок курйозів в школі. В мене було 5 однокласниць з моїм ім'ям (справжнім) і теж часто траплялися халепи. Одна щось натворила - а отримала за це інша. З прізвища теж трохи сміялися, перекручували. А з псевдонімом, якось одразу звиклася. Бо мені це подобається, приємно, коли так до мене звертаються. Виберіть щось таке, що легко запам'ятовується людям і вам подобається. Успіхів.

Показати 4 відповіді
Лана Іссан
18.11.2020, 14:48:17

Ірина Звонок, Дякую.

avatar
Сана Елінс
17.11.2020, 22:49:43

Коли до мене перший раз звернулися: “Сано!” - скажу відверто, було дивне відчуття, хоча мій псевдонім - частина імені та прізвища. Але він мені дуже подобається, бо начебто і я, але трохи інша... До речі, Ваше обличчя мені настільки знайоме, що не можу позбутися нав'язливої думки, що ми з Вами зустрічалися!

Показати 4 відповіді
Сана Елінс
18.11.2020, 14:43:58

Ірина Звонок, значить, помилилася)

avatar
Ніка Єнжель
17.11.2020, 22:02:49

У старшій школі такого не було, а в молодшій деяким дітям було нудно, і вони "тиснули" те прізвище як їм хотілося. Не скажу, що воно мені геть не подобається, але осад з того часу якийсь та й лишився. Пишу тут під цим псевдонімом, який мені вподобався ще роки 3-4 тому. Було теж важко знайти чи вигадати щось милозвучне, гарне, не дуже закручене/довге/складне. Але хтось і таке любить:) Бажаю вам якнайшвидше відшукати бажане, яке буде вам як справжнє друге ім'я;)

Ірина Звонок
18.11.2020, 14:04:20

Ніка Єнжель, Дякую за коментар і за побажання, Ніко. Успіхів і натхення!

avatar
Софія Чайка
17.11.2020, 17:18:56

Звикла вже надто давно, щоб пам'ятати)))
Ярина або Яра Дзвінка було б гарно:)

Показати 5 відповідей
Ірина Звонок
17.11.2020, 20:37:22

София Чайка, Дякую!
До речі, мені сподобалася ваша пропозиція! Але до моїх книг не пасує...

На Букнет, так по приколу вирішив використовувати псевдонім (Палаш - скорочено від прізвища, так мене називали з 2-ого класу, хоча це слово ще означає холодну зброю, типу меча). Якщо відправляю роботу на конкурси, в альманахах - то повне ім'я та прізвище.

Показати 3 відповіді
Ірина Звонок
17.11.2020, 20:24:24

Палаш, Кожне ім'я по-своєму чудове - так. Але бажання образити у видавництв нема. Вони думають про те, як краще заробляти гроші. Автор може погодитися чи ні. Насправді ніхто нікого не змушує. І кожен автор має право вирішувати, чи писати йому під власним іменем чи під псевдонімом. Не можна його критикувати або принижувати ні в першому, ні в другому випадку.

avatar
Ліна Алекс
17.11.2020, 18:46:56

Я зі своїм псевдонімом вже більше 10 років, тож сприймаю його як друге ім'я і не уявляю іншого. Ви можете перекласти ім'я чи прізвище, транслітерувати їх, перетворити на більш милозвучні, використати імена чи прізвища бабусі чи дідуся, пов'язати псевдонім з дорогою людиною... Варіантів море. І насправді, коли ви його оберете, ви це відчуєте.
Удачі!

Ірина Звонок
17.11.2020, 20:04:11

Ліна Алекс, Дякую, Ліно. Саме цим шляхом я і пішла. Перебрала імена-прізвища усіх родичів, але поки що не відчула, що це моє. А без цього відчуття на перше-ліпше ім'я я не погоджуся.

avatar
Avee Delmonico
17.11.2020, 15:59:08

Від початку своєї "літературної кар'єри" взяла собі псевдонім, бо маю довге ім'я та прізвище. Та й не хотілося світити ним. Хотілося створити себе "нову". Дивно, що зрослася з ним я дуже швидко. Зараз навіть не думаю, хто я насамперед: я та, що в паспорті, або та, що Аві...

Показати 2 відповіді
Avee Delmonico
17.11.2020, 17:23:10

Ірина Звонок, Може, Вам треба буде трохи більше часу, проте до цього звикнути можна)) Головне — псевдонім до душі вибрати)

avatar
Лана Вернік
17.11.2020, 16:34:24

У мене мало що змінилося)))
Лана - скорочена форма мого повного імені.
Вернік - прізвище одного з моїх дідів.
Живеться нормально))

Ірина Звонок
17.11.2020, 16:41:22

Лана Вернік, Дякую! Це, справді, чудово, що у вас вийшло саме так!

avatar
Марко Войт
17.11.2020, 15:31:40

Тут навіть флешмоб був, де люди пояснювали, як їм живеться із псевдонімами (можна пошукати, погортавши блоги). А оскільки в мене псевдонім Марко Войт - далеко не перший, то скажу, що з часом до всього звикаєш)))

Показати 2 відповіді
Марко Войт
17.11.2020, 16:30:19

Ірина Звонок, )))

Вітаю! Говорять, якщо не подобається як звучить власне ім’я, значить воно не підходить. В мене так зі справжнім іменем – ніколи його не любила. В дитинстві дуже хотіла бути Владиславою, тому коли згодом потрібно було обрати псевдонім, не замислювалась. Звиклась одразу і вже більше 15 років це моє друге «я». Гадаю, важливо підібрати щось таке, що інтуїтивно подобатиметься. Бажаю успіху!

Ірина Звонок
17.11.2020, 16:24:41

Лореін Владислава, Дякую! Сподіваюся, що коли я знайду влучний псевдонім, я теж його відразу "відчую".

avatar
Холод Влада
17.11.2020, 15:55:24

По суті мені ніколи не подобалося моє ім'я, я з дитинства мріяла, що отримаю паспорт і зміню його... Але вийшло так, що ми з моїм майбутнім чоловіком були знайомі з дитинства...)) і зустрічалися і в тому віці також... він не дав змінити ім'я) Не приховую своє реальне ім'я

Ірина Звонок
17.11.2020, 16:19:17

Холод Влада, А мені подобається ваше ім'я. Є у ньому що таке дивовижне, трохи відсторонене, бо "холодне" :) Я б, на вашому місці, теж не змінювала!

Інші блоги
❤️секс без емоцій та прив'язок.❤️
Є тема, про яку думають майже усі, але говорять пошепки. Секс без емоцій та прив'язок. Давайте без моралі. Просто чесно. Такий формат працює. Щоправда, не для кожного і не завжди. Хтось легко розділяє фізіологію
Ну що ж… ми продовжуємо
Так, на нас чекає нова історія. Нова книга. Нові герої, ну не зовсім нові, ви їх добре знаєте, які, звісно ж, не могли просто нормально поговорити, обійнятися й жити щасливо. Ні-ні, навіщо нам здорові нормальні стосунки, якщо
⭐️❤️ Золоті фантазії❤️⭐️
Фантазія відкриває двері в інші світи, але лише кохання дає сміливість переступити поріг. А уява автора проводить читача крізь ці двері — до історій, де оживає магія, народжуються легенди й неможливе стає реальністю. Дякую Віккі
Завтра фінал ❤️
☀️ Доброго вечора, мої любі читачі! ❤️ Завтра на вас чекають фінальний розділ та епілог книги «Акорд після неї». ✨ Навіть не віриться, що історія Рити та Роми добігла кінця. Трохи хвилююся, трохи сумую, але дуже
Обходьте цю книгу десятою дорогою, якщо...
Якщо ви зараз шукаєте історію про ніжну, тиху та слухняну героїню, яка зазирає дракону в рот і покірно чекає свого місця в гаремі — закривайте цей блог прямо зараз! Вам сюди не треба. Бо в моєму романі «(не)гідна пара
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше