Фото і цитати до "Особлива пацієнтка".
Вітаю, дорогі любителі книг.
Дуже дякую всім, хто читає мої твори і підтримує мене зірочками і коментарями.
Сьогодні хочу поділитися з вами ще кількома цитатами з книги
яка підходить до свого завершення. Але на героїв ще чекають неабиякі пригоди. Запрошую залишатися з нами, або приєднуватися до читання, якщо ви ще не почали.
Скоро дізнаємося, що сталося в медовий місяць з нашими закоханими, чи впораються вони з цією халепою. А також, чи збулися їх мрії.
Ось ще кілька цитат з наступних розділів, а також нове фото Каріни:
*************************
Дуже просив, щоб я не сердилася, казав, що все надолужимо. На всі мої запитання про ту поїздку чоловік відповідав, що пізніше пояснить. Зараз не може. Запевняв, що мені нема про що хвилюватися, повернеться через день - два. Обіцяв скоро подзвонити. Гаряче поцілував мене в губи і побіг.
Я залишилася з повним хаосом в думках. Що це за робота? Чому така таємничість? З усіх сил старалася заспокоювати себе, не думати поганого.
Починаю усвідомлювати, що тут геть тихо і темно. Ніхто мене не зустрічає. Тарзан в батьків. А Каріна? О, люди, як же я скучив. Коли не відповідала на дзвінки, я занепокоївся, мабуть, сердиться, що зіпсував наш медовий місяць. Але це... Настільки сердиться, що навіть не вийде зустріти мене? Хоч би з качалкою, чи сковородою в руках... Починаю ходити по квартирі, вмикати світло. Серце все більше стискається.
̶ Каріно! — вигукую кілька разів. Заглянувши в останнє місце, де вона могла б бути, з жахом розумію, що моєї коханої нема в квартирі. Де ж вона?
̶ Ого... І... Що було потім? — дівчина запитує, бачу, вже почала вірити мені. Це дуже приємно.
̶ Далі... Я відмовився робити аборт. Чесне слово, я не можу, навіть під страхом смерті. Вбити дитину... Байдуже, ще в утробі вона, чи вже бігає. Однаково. Я не можу. Не зміг... ̶ страшно згадати той день. Все тіло починає тремтіти, коли пригадую ту безвихідь.
̶ У – м – м... Як класно... — муркає. — як давно я не була на морі. А так гарно ще зовсім не була.
̶ Правда? Я дуже радий, Сонце, що тобі подобається.
̶ Ага... — задоволено посміхається, закинула голову назад, прикрила очі. Глибоко вдихнула, видихнула.
Мене переповнює ейфорія, п’янію, коли милуюся, як сонячні промінчики ласкаво гладять оксамитову шкіру Каріни, як краплинки води, наче, діаманти виблискують, стікають по її грудях, шиї. Яка щаслива посмішка грає на її красивому личку. Хочеться вірити, що в цьому є і моя заслуга. Хоч трошки...
Але добре розумію, що, попри мої старання, основна причина того, що зараз нам так добре в ній. В цій розумній, ніжній, але незламній і дуже позитивній дівчині. Яка своєю щирістю з першої зустрічі полонила мої думки, а невдовзі й серце. Затінила собою всіх жінок на моєму горизонті. Як полярна зоря, яка завжди яскравіша, ніж інші і вказує шлях, де б ти не був.
Щиро запрошую до цієї зворушливої історії.
З любов’ю, Лана Іссан.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже круто, зворушливо, емоційно. Дякую.
Джулія, Дуже дякую вам. Приємно, що вам подобається.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати