Похорони, каблучки і розчарована я
або перші враження від "Містичних прикрас".
Треба правильніше казати що конкурс був не містичних прикрас, а містичних перснів. Адже перше що розчарувало мене як члена жюрі - це неоригінальність у виборі наділеної чарівною силою прикраси. Намиста, медальйони, кулони, діадеми, гребні для волосся, шпильки, заколки, невидимки, пекторалі, кафи, браслети, анклети, камеї, брошки, ворворки, інталії, фібули, бархатки, гердани, запонки, пряжки, паски, ланцюжки, чокери, фенічки,ордени врешті решт(!) всі вони виявилсь не такими достойними уваги конкурсантів, як каблучки і персні. Ні, траплялись звісно ще сережки, кольє, браслет, брошка чи хрестик. Дякую цим авторам, що спромоглись таким чином розбавити засилля каблучок.
Так, про перстень теж можна написати свіжо і оригінально. На те і сподівалась. Але добратись до таких творів через купу подібних було складніше.
Другий момент на який варто звернути увагу - "вода". Вода це звісно супер-пупер класно, коли ти пишеш диплом. Його все одно не будуть вичитувати. Але хто вклав в голови авторам думку, що читачу цікаво читати пять сторінок того, як герой їсть, спить і балакає ні про що із сусідом? І десь на десятій сторінці нарешті вигулькує з прірви тексту прикраса. Чому ви пишучи про прикрасу не клали її в основу твору?
Третій неоригінальний момент - спроба передати похмуру атмосферу через описи похорон. Ну йо майо! таке собі було враження що я значну частину часу блукала під дощем по цвинтарю від одної ями до іншої. Невже в цьому і є містика? Залишається тільки подякувати таким авторам, за те що ткнули носом мене як автора, що такого писати не варто, бо воно дуже банально
Чергове банально - ювеліри. Їх теж було чимало. Я розумію звязку прикраса-ювелір. Але такими темпами ніяких золотих справ майстрів не напасешся, як їх вбивати направо і на ліво.
Я знаю, що як читач я дуже вибаглива. Так. Я ходила з Фродо викидати кільце Всевластя, я брукала замлями Азерота і Лардерону разом з Артасом, я вирощувала араййю, і знищувала Дьябло, занурюваалсь в хтонічні глибини до Ктулху, передивилась всі сезони Секретних матеріалів і Зачарованих, не цуралась історій про Баффі і перечитала Кінга та Енні Райс, мене не здивувати вампірами. Я знаю як працює Антон Городецький і що криється в Сутінках. Бачила куди возив кнесинку Вовкодав із роді Сірих Псів. Темні ельфи, ВІй чи перевертні не справляють на мене майже ніякого враження.
Тож очікуючи якогось вау-ефекту я розчарувалась.
З приємного - граматика в текстах все ж була впрядку. Поодинокі твори з купою суржика я не рахую.
Про твори які знайшли відгук в моєму серці я напишу в наступному блозі, після проголошеня результатів конкурсу. А поки всіх авторів містики і міського фентезі прошу враховувати поради, та проявляти дещицю терпіння і подготовки в написанні своїх творів.
16 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА мені дуже сподобалось оповідання "Діамантова згуба" про кинжал. Але воно, на жаль, не дописане((
Треба мати сталеві нерви і витримку на тематичному конкурсі!
Деякі твори читала паралельно, просто знаходячи на сайті. Цікаво буде порівняти враження.
Антон Зоренко, Я думаю, що Ви дуже обмежено сприймаєте цю рекламу. Але, оскільки будь-яке обговорення подібного роду новими правилами не схвалюється, на цьому залишаю останнє слово за Вами.
Як на мене, те що багато перстнів — не ливина, адже більшість легенд про прикраси зосереджені на них. А ще, гадаю саме журі дещо винне в тому, бо загнало авторів у вузькі рамки і ті поьоялися написати щось не те. Вибачаюся, але таке думка у мене склалас, коли сама хотіла взяти участь, а мені написали, що фантастику неможна. ( а ідея була про вбивство за допомогою проклятого гарнітуру). Подумала, прикинула, часу на збір інформації для реалістичного твору не вистачило, тому й відмовилася від тої ідеї. Отже, я до того, щодо проблема не в авторах в РЕАЛІЗМІ. Треба купу часу витратити на пошук легенд, де б була якась інша прикраса. Мало хто б погодився з тим заморочитися. Вибачайте, отакі. У мене висеовки.
Анна Пахомова, Ні, не завжди. Я писав про сім‘ю. І на заручини не дарують браслети, золоті унітази та золоті батони. Ну, вибачайте. Мені довелося писати в жорстких рамках. Я потім вивчав законодавство, про що можна писати, а про що до сих пір в Україні, яка нібито хоче в Європу, ні. Маю надію, я допишу свою роботу так, щоб вона відповідала вимогам. Я ще не читав твори переможців конкурсу, але сподіваюсь, що вони є гідними дослідженнями сучасних проблем суспільства та є серйозними, а не просто про «предмети».
Дякую за відверту розповідь про враження від конкурсних робіт. А в мене була статуетка сови зі смарагду, через яку передавалися магічні знання та здібності від однієї травниці до іншої.
Анна Пахомова, Дякую)
Тепер знаю чим вас зацікавити)
Анна Пахомова, буду мати на увазі)
Реально цікава розповідь про поневіряння) Спасибі за неї.
София Чайка, Дякую вам за відгук)
Дуже цікаво, дякую! Є над чим задуматися.. Але правда й те, що вигадати зараз цілком орігінальний сюжет (особливо, після таких авторів - першопроходців, які названі вище) дуже й дуже важко. Так чи інакше будеш оглядатися на авторитети. Вони теж наслідували (наприклад, Лавкрафт йшов по слідам Едгара По і т.п.), але робили це талановито, дадаючи до чарівного намиста попередників нові магічні прикраси.
Олександр Гребьонкін, Та майже все вторинне в нашому світі, але це не заважає письменникам шукати власний стиль
Дуже пізнавально! Цікаво було почитати й зробити для себе висновки на майбутнє!
Поважаю чесність. Зате ви отримали досвід, маєте з чого зробити висновки. А оте блукання від ями до ями!))) Чекатиму наступного допису.
Анна Пахомова, поумнічать - то святе діло))) Хоча Геловін не люблю)
Зайшло
Чекаю проду
Анна Пахомова, Хто в бані не бував - той не букнетівець)) так, босіха якась))
Цікавенько. Не читала жодного конкурсного твору, ще й "ЗАБИЛА" на участь. Бачу, нічого такого не втратила) Ви Анно, оригінальне журі! Вдячна що поділилися враженнями
Буяна Іррай, Рада, що було цікаво) хтось мусив бути оригінальним)
Повеселили, дякую))) Я фентезі не пишу, точніше, мало пишу, але якби вибрала тему, то це було б точно намисто, кожна бусина з якого була б якось відокремлена певною відзнакою. Бо з містичною прикрасою в мене чомусь асоціюється саме намисто, а не перстень. Цікаво, що таке було нашестя))) Я посміялась)))
Тала Тоцка, Щодо Толкієна все суб'єктивно, та і блог більше про мої відчуття, ніж розбір польотів))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати