Ви моїй сестрі за секс платите?

Пропоную вам цитату-сцену з щойно викладеного розділу роману "Мій дегустатор" 

— Дивлюся, ви багато знаєте, — Влад посміхнувся, трохи сильніше стискаючи  простягнуту йому долоню Кіра. — Наче стежили за нами.

— Навіщо за вами ще й стежити, коли мені ітак раз у раз розповідали що-небудь з вашого життя? — з подивом і легкою усмішкою перепитав Кір.

— Розповідали? — перепитав брат.

— Ну звичайно розповідала... — втрутилася нарешті я.

— А ось нам ти про нього лише брехала. — Влад розтиснув чужу руку і подивився мені очі. — Якось несправедливо.

— Не хотіла, щоб мама переживала, що він старший... — я зітхнула.

— Гаразд, — Влад раптом заспокоївся і знову подивився на Кіра. — Ви моїй сестрі за секс платите?

Кір раптом неголосно засміявся.

Я ж почервоніла від кінчиків вух до кінчика носа.

— Я чекаю на відповідь, — як ні в чому не бувало продовжив допит Влад.

Я хотіла-було щось сказати, але Кір поклав палець мені на губи і сам відповів:

— Максимум, який у нас був — поцілунки. Двічі ми трохи не дійшли до більшого. Один раз на вилазці на природу, інший — у мене вдома, — чесно і спокійно сказав Кір. — Хоч ми і зустрічаємося вже більше трьох місяців, я розумію, що не дивлячись на те, що хочеться більшого, ще поки зарано.

Я долбанула себе долонею по лобі і прикрила очі. Цей дивний діалог між братом і Кіром виводив мене з рівноваги... Потрібно просто не слухати, відволіктися і... Провалитися крізь землю.

— Значить, ви її любите? — знову уточнив Влад.

Питання, поставлене Владом, змусило мене шоковано відкрити очі і затамувати подих...

— Значить, люблю, — легко, зовсім не роздумуючи, погодився Кір.

Я різко подивилася на Кіра. Його обличчя було серйозним. Він не грав і не брехав... Кір дійсно не грав? Або... Адже він майстер в цьому і...

Ні.

Я похитала головою і знову подивився на Кіра.

Кір теж кинув на мене погляд і посміхнувся.

— Твій брат зіпсував нам всю французьку романтику.

— Це він може... — буркнула я, відводячи погляд і намагаючись приховати дурну посмішку.

— А ким ви працюєте? — як ні в чому не бувало продовжив свій допит Влад.

— Я — дегустатор вин. Загалом, через мою роботу ми і летимо до Франції. Мене запросили бути суддею і тренером молодих талантів на французькому дегустаторському ТВ-шоу.

— Зрозуміло, — кивнув Влад. — Так ось навіщо вона цілими днями читала всілякі дурниці про сервування, вина та інше...

— Ти що, в мою історію лазив? — здивувалася я.

— Звичайно. Тебе ж на діалог не виманиш... Вічно тікаєш. Зате тепер я ніби як знаю куди, — Влад посміхнувся. — Гаразд. Але мамі все одно доведеться сказати, Яро. Нічого страшного в цьому нема.

— Добре, — я зітхнула.

— І останнє запитання... — Влад знову подивився на Кіра. — Скільки вам насправді років?

— Двадцять шість, скоро двадцять сім. — відповів Кір.

— Окей. Молодо виглядаєте...

— Дякую, і давай на «ти»? Якщо ти, звичайно, не проти, Влад.

— Добре. — кивнув брат. — До речі... Ви там на рейс не спізнюєтеся? Може, вже поїдемо?

***

— ...Слава богу... — я зітхнула з полегшенням, вдягнула ремінь безпеки і подивившись в ілюмінатор.

— Чому така незадоволена? — напівпошепки поцікавився Кир.

Я закусила губу, так і не подивившись на нього.

— Навіщо ти сказав це... Там, в машині? — я говорила на диво спокійно. — Чи ти думав, що він би не пустив мене, якби ти не відповів так, як він очікував? Я взагалі-то вже доросла і все вирішую сама… — продовжила я, не даючи Кіру вставити і слова. — Мене, знаєш, цей твій обман...

— І з чого ти взяла, що це обман? — тихо запитав Кір, все ж перебивши мене і зазирнувши мені очі. — Начебто ж все очевидно було.

Серце пропустило удар і я інстинктивно ковтнула слину, облизала губи і так і залишила рот злегка відкритим. Потрібно було щось сказати, відповісти, але...

Літак раптом загудів. Борт-провідниця щось говорила, але я зовсім не чула.

Кір, так і не почувши ніякої відповіді, дістав мобільний, включив на режим польоту і вставив у вуха навушники.

Я вдавала, що розглядаю хмари, проте мій погляд раз у раз повертався до Кіра, який вже прикрив очі.

Очевидно, так?

Очевидно... — я закусила губу і простягнула руку до чужої долоні.

— Очевидно... — майже нечутно сказала я, переплітаючи свої пальці з чужими. — Кір, я...

Але Кір ніяк не реагував. Його плечі рівномірно здіймалися, а повіки злегка тремтіли, як і належить під час неглибокої фази сну.

Та я чомусь була впевнена, що він не спить.

Якщо цитатка зацікавила - запрошую почитати  роман "Мій дегустатор" прямо зараз) Він повністю написаний, тож оновлення відбуваються щодня, по декілька розділів. 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Анонс розділів та гра "Вгадай назву"
Вітаю, любі читачі й читачки! Наразі активно пишеться історія про подвійне потрапляння Андрія і Таї «Таємні лабіринти ельфійського кохання». Кину спойлер – назви розділів, які публікуватимуться протягом наступних
Брат чоловіка. Таємниця на двох. Знижка❤️
Вітаю, мої любі❤️ Як ви почуваєтеся? Я з цими відключеннями світла й постійними поїздками намагаюся не зійти з розуму))) Але не дуже виходить))) І сьогодні хочу зробити шалену знижку на вже завершену книгу БРАТ
Рецензія на роман Вікторї Франко
ТИ - МОЇ КРИЛА Написано в рамках БЕЗСТРОКОВОГО МАРАФОНУ Тетяни Гищак. Перед нами дебютний твір який позиціонується як сучасний любовний роман без вікових обмежень. Починається розповідь дуже яскраво і динамічно. Читаючи
Найгарячіша мегера
Слава Україні! А ви знали, що сьогодні Міжнародний день захисту чоловічої нервової системи від жіночого насильства? Я от дізналася завдяки пані Світлані Фецич. Пані Світлано, ви зробили мій день. У мене три хлопаки
Качок
Книга допомагає подолати внутрішні перешкоді під час тренування від початку до кінця досягнення результату. Книга написана із справжньої історії життя.\ Підписуйтесь на мій аккаунт ))
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше