Даю вам цитату з роману "Мій дегустатор", де описуються реальні вправи на розвиток дегустаторських навичок!

Вправи, які запропонував Кір, спочатку здавалися мені дивними.

Наприклад, в перший день він дав мені чотири винних келиха з... молоком! А мені потрібно було за смаком розставити їх в порядку наростання жирності. Так ми повинні були перевірити мою здатність розрізняти насиченість «тіла» напою.

Я лиш підняла брову і відразу ж взялася пробувати. Це виявилося легше, ніж я думала: я так і знала, що після більш жирного молока на язику відчувається приємна в'язкість, а знежирене провалюється в шлунок немов вода.Топлене так взагалі навіть кольором трохи відрізняється! Невже він думав, що я його відрізнити не зможу? Тим більше, його смак зовсім не схожий на просте молоко... Я думаю, будь-яка людина змогла би його відрізнити! Навіть немовля.

Так з першої спроби я розставила знежирене, одновідсоткове, тривідсоткове і, звичайно, топлене у порядку наростання жирності.

Кір задоволено посміхнувся і сказав, що все правильно, а я не могла зрозуміти, чи то він приколовся з таким простим завданням, чи то воно насправді просто легко мені далося, хоч і не є таким легким для усіх інших...

Наступною вправою в той самий день Кір зробив щось схоже, але в цей раз замість молока був чай ​​з пакетиків різного ступеня заварення.

Перший пакетик ми витягли через дві хвилини, другий — через чотири, а третій — через вісім. Потім ми дали чаю охолонути.

При дегустації Кір сказав мені сконцентруватися на відчуттях і різниці насиченості напоїв через різницю в «атаці» чаєм різної «кріпості» моїх смакових рецепторів. Ця вправа навіть не містила в собі ніякої таємниці, загадки!...

Для розвитку відчуття кислотності, ввечері того ж дня, Кір сказав мені наповнити п'ять склянок водою а потім в перші чотири додати чверть свіжовичавленого соку одного з фруктів: лимона, апельсина, грейпфрута і лайма. Розведений сік необхідно було дегустувати по черзі, «освіжаючи» в проміжках рецептори простою водою з п’ятого стакана. І знову необхідно було сконцентруватися на відчуттях.

Ще одним важливим аспектом дегустації виявилася солодкість вина. Її ми тренували вже наступного ранку. Для тренування і розвитку відчуття солодкості Кір велів мені видавити в велику склянку сік двох лимонів, а потім додавати в нього цукор по одній ложці і пробувати. Моїм завданням в цій вправі було зафіксувати те, як саме з'являється і прогресує відчуття солодості.

Незвичайним виявилася обіднє тренування другого дня з маршмеллоу і хрусткими пластівцями для сніданку.....