Як часто ви порівнюєте себе з героями книг, які читаєте? Чому питаю? Ось у мене просто такий цікавенький випадок, що я читаю книгу однієї авторки, і там головна героїня - буквально моє відображення.
Одна справа, коли ти читаєш, читаєш собі, думаєш: "О, і вона любить осінь. Тю, це, певно, ми з нею такі дві. А ще й Пушкін до компанії!", але зовсім інше, коли героїня робить те, що б я зробила на її місці. Коли знаєш кожен крок героя, бо сам такий. Думаєте, вигадки? Я думаю, що просто навертіла щось собі в голові, проте думка про те, що ми порівнюємо себе і героїв, не лишає мене у спокої.
Чому (розгляну на власному прикладі) я завжди порівнюю себе з героями?
Перша причина полягає в тому, що я хочу зрозуміти внутрішній світ героя. Мене завжди вчили порівнювати, бо тоді на поверхні з'являється те, чого не побачиш одразу. От порівняла себе з Джейн Ейр - і все, знаю, чому я не Джейн Ейр, а вона - не Аві (тобто не я, звісно).
Друга причина зовсім простенька - хочу відчути, наскільки герой реалістичний. Я ж то реальна, що реальніше нікуди. І, порівнюючи себе з героями, я знаходжу плюси та мінуси, страхи, почуття і так далі. Я дуже скептично ставлюся до ідеалізованих персонажів (я їх, як і Гофман, називаю філістерами) в творах, які мають ніби й показувати звичайних людей, а там якісь казкові феї одні та прекрасні принци. Ну ні, це Гофман у своїй казочці хай розказує.
Тому хочеться запитати у Вас: чи порівняння себе з героями - добре чи погано?
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПорівнювати себе з персонажами не є добре чи погано. Просто у різних читачів різне сприйняття.
Мені більше подобається читати такі книги, де персонажі настільки добре прописані, що інколи можливо вгадати, що вони робитимуть далі, виходячи саме з їхніх рис характеру та світогляду. А з собою рідко порівнюю, бо часто читаю такі книги, де головні герої дуже вже незвичайні, наприклад, різні маніяки, люди з психічними розладами))
Moonraise Darkness, Ой, з маніяками себе порівнювати зовсім не хотілося б:-| Проте добре прописані герої дають зрозуміти, чого від них можна чекати. І на що вони взагалі здатні, але треба ще вміти їх прописати :)
Я порівнюю. А іноді навіть психую, чому вони діють не так, як би це робив я, тобто, правильно.
Але тільки у творах "за жизнь", а не у фентезі. Який з мене Гаррі Потер?
Вячеслав Третяк, Ну то зрозуміло) З мене, наприклад, якась чарівниця теж вийшла поганенька)
Я майже ніколи не порівнюю, або просто не зустрічала книги, де би головний герой був чимось схожий на мене.
Eva_Basista, Хм, може колись і з'явиться хтось) Це все-таки унікальний досвід :)
Цікаво це в тебе відбувається :"D, я теж часто себе порівнюю, але далеко не завжди це усвідомлюю))) і може й дивно, проте зі своїми героями я себе порівнюю рідко :")
Radianta, Дійсно? Я думала, що ти частенько порівнюєш себе зі своїми героями (не питай, чого це прийшло мені в голову, бо сама не знаю :)
Це зовсім не є погано. Принаймні я так вважаю. Найчастіше порівнюю себе, мабуть, із власними героями, ніж із персонажами з інших книг:'). А ти як, подруго моя?❤️
Asteriya, Ну-у-у, так як більшість героїв мають від мене щось, а головні героїні то взагалі мої двійники в інших світах, то з власними героями я себе не порівнюю^_^ А ось з героями інших творів — завжди та всюди :)
Я думаю. що це нормально. кожен із нас тією чи іншою мірою це робить ( я так точно). Деяких героїв навіть підсвідомо починаєш наслідувати. думаєш. яке би він вчинив у твоїй ситуації.
Мар'яна Доля, Близкий по духу:^) То вже точно)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати