Захоплююча книга від Анни Харламової

Якщо бажаєте поринути у світ чуттєвості, ніжності та романтичної еротики, то натискайте за посиланням;)

«НАХАБА В МОЄМУ БУДИНКУ»

Запрошую усіх, хто полюбляє сучасну прозу.

Ця книга віднесе вас у світ справжнього кохання!!!

Анотація:
Знявши обручку я вирішила влаштувати власне життя, як мені заманеться. Я знову міс. Я знову вільна і в нові стосунки ні ногою. Новим буде лише будинок. Мені так здавалося. Я знайшла те саме місце, той самий затишний куточок, який на мене чекав в моїх мріях. Тепер мрія, стала реальністю. Я письменниця, яка нарешті може сісти за написання нового бестселера… Чи є у мене ідея? Є! Бо те, що зі мною сталося, можна прочитати лише в книгах. Нахаба, якого я зустріла – наче зійшов з аркушів  роману. Він мене дражнить, і я хочу його прибити… і в ту ж саму мить, кинутися в його обійми.

Цитата з книги:
«Я відкриваю шухлядки, але нічого, зовсім нічого не знаходжу, окрім ложок та виделок. І як бути? Накинутись на нього виделкою?
   — Не підходьте! — Заверещала я, витягуючи руку вперед з виделкою в руці. — Тільки наблизьтесь і я…
   — Що ви? Заколете мене виделкою? — Не вгамовувався він і продовжував насміхатись. — Я почекаю, знайдіть щось краще.
   Він відійшов до стіни, і спершись об неї спиною, схрестив руки в очікуванні.
   Я дивилася на нього і розуміла, що, як для психа він занадто спокійний, а для безхатька, - занадто чистий та смачно пахне. Трясця! Про що я думаю?!
   — Хто ви?
   — Я господар цього будинку. — Він провів рукою по каштаново-рудому волоссю і додав: — До речі, - ножі лежать в лівій шухляді від вікна. Ось там. — Він вказав пальцем у той бік шухляди, про яку говорив.
   — Звідки вам знати? — Зашипіла я.
   — Я ж кажу, я тут живу. А от хто ви, я і досі не второпаю».

*************************
«— Ви нереально самозакоханий кретин, який заграбастав мій будинок! — Очі знову наповнились сльозами від безвиході. Я дійсно вскочила в халепу. В моєму домі нахаба.
   — Все сказали? А тепер переодягніться, бо навіть сліпий стане зрячим, а я то, як ви зрозуміли, маю гарний зір.
   — Р-р-р… — Здається я заричала. Я готова його прибити. — Нахаба! — З цими словами, я зачинила перед його носом двері.
   — Скарлетт, не поводьтеся, як дитина. Виходьте, все обговоримо.
   — Мені нема, що з вами обговорювати. Я їду звідси. Все буде вирішено через адвокатів… суд… чи, що там в таких випадках…»



Щоб слідкувати за новинкою, підписуйтесь на сторінку автора.

СЛІДКУВАТИ ЗА НОВИНАМИ АВТОРА

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Багирова
28.09.2020, 22:11:51

Так. Книга дійсно гарна. Я читала, нажаль, лише до передплати.❤️

Показати 10 відповідей
Рина Мир
29.09.2020, 14:28:11

Анна Харламова, Ммм... Нехай натхненнячко вирує океаном пристрасті;)))❤️❤️❤️

avatar
Ерін Кас
29.09.2020, 11:16:37

Чудові цитати! Одразу викликають усмішку)) Історія приваблює своєю емоційністю, як і інші книги Ані)) ❤️

Показати 4 відповіді
Анна Харламова
29.09.2020, 13:48:59

Ерін Кас, Безмежно дякую!!!❤️❤️❤️

avatar
Анна Харламова
29.09.2020, 11:05:58

Моя люба, дорога Квіточко, дякую за таку приємність!!!!! Дуже ціную та обіймаю!!!!!

Інші блоги
Ми так не домовлялися...
В цей день ці гарні знижки для Вас, любі!!! Заволодій мною - До контракту входить все, що я забажаю, - бос нависає зверху, обпалює обличчя своїм диханням. - Ми так не домовлялися, - заперечливо хитаю головою, це занадто! -
Книга закінчена
Викладка Місто в спадок завершена. Хто не знає, книга безкоштовна. Це фентезі про хлопця, який одного разу одержав листа і дізнався, що йому належить дивний спадок — ціле місто. Правда, не в тому сенсі, про який можна
Блог подяки. Давайте подякуємо одне одному)
Вітаю кожного!) Не знаю, чи знайде цей блог свій куточок серед цікавеньких книжкових новинок, однак хотіла б приділити час тому, що ми частенько забуваємо в реальному житті. В кожного трапляються складнощі, неприємні моменти,
Як так?
Шикарна знижка сьогодні! Пастка для мажора - Як розплачуватимешся, крихітко? - Заганяє мене в кут і нависає зверху. - Ти зовсім здурів?! Я тобі нічого не винна! - Намагаюся ухилитися і проскочити повз хлопця. - Винна
Життєво.Емоційно.Відверто❤️максимальна знижка і...
— Ви щось забули, пане Лісовський? — кажу, не обертаючись. Бо ні бажання бачити його знову, ні відваги. Вони вийшли з кабінету хвилин зо десять тому і, я була у своєму праві підійти до вікна, що виходить на місто, аби
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше