Захоплююча книга від Анни Харламової

Якщо бажаєте поринути у світ чуттєвості, ніжності та романтичної еротики, то натискайте за посиланням;)

«НАХАБА В МОЄМУ БУДИНКУ»

Запрошую усіх, хто полюбляє сучасну прозу.

Ця книга віднесе вас у світ справжнього кохання!!!

Анотація:
Знявши обручку я вирішила влаштувати власне життя, як мені заманеться. Я знову міс. Я знову вільна і в нові стосунки ні ногою. Новим буде лише будинок. Мені так здавалося. Я знайшла те саме місце, той самий затишний куточок, який на мене чекав в моїх мріях. Тепер мрія, стала реальністю. Я письменниця, яка нарешті може сісти за написання нового бестселера… Чи є у мене ідея? Є! Бо те, що зі мною сталося, можна прочитати лише в книгах. Нахаба, якого я зустріла – наче зійшов з аркушів  роману. Він мене дражнить, і я хочу його прибити… і в ту ж саму мить, кинутися в його обійми.

Цитата з книги:
«Я відкриваю шухлядки, але нічого, зовсім нічого не знаходжу, окрім ложок та виделок. І як бути? Накинутись на нього виделкою?
   — Не підходьте! — Заверещала я, витягуючи руку вперед з виделкою в руці. — Тільки наблизьтесь і я…
   — Що ви? Заколете мене виделкою? — Не вгамовувався він і продовжував насміхатись. — Я почекаю, знайдіть щось краще.
   Він відійшов до стіни, і спершись об неї спиною, схрестив руки в очікуванні.
   Я дивилася на нього і розуміла, що, як для психа він занадто спокійний, а для безхатька, - занадто чистий та смачно пахне. Трясця! Про що я думаю?!
   — Хто ви?
   — Я господар цього будинку. — Він провів рукою по каштаново-рудому волоссю і додав: — До речі, - ножі лежать в лівій шухляді від вікна. Ось там. — Він вказав пальцем у той бік шухляди, про яку говорив.
   — Звідки вам знати? — Зашипіла я.
   — Я ж кажу, я тут живу. А от хто ви, я і досі не второпаю».

*************************
«— Ви нереально самозакоханий кретин, який заграбастав мій будинок! — Очі знову наповнились сльозами від безвиході. Я дійсно вскочила в халепу. В моєму домі нахаба.
   — Все сказали? А тепер переодягніться, бо навіть сліпий стане зрячим, а я то, як ви зрозуміли, маю гарний зір.
   — Р-р-р… — Здається я заричала. Я готова його прибити. — Нахаба! — З цими словами, я зачинила перед його носом двері.
   — Скарлетт, не поводьтеся, як дитина. Виходьте, все обговоримо.
   — Мені нема, що з вами обговорювати. Я їду звідси. Все буде вирішено через адвокатів… суд… чи, що там в таких випадках…»



Щоб слідкувати за новинкою, підписуйтесь на сторінку автора.

СЛІДКУВАТИ ЗА НОВИНАМИ АВТОРА

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Багирова
28.09.2020, 22:11:51

Так. Книга дійсно гарна. Я читала, нажаль, лише до передплати.❤️

Показати 10 відповідей
Рина Мир
29.09.2020, 14:28:11

Анна Харламова, Ммм... Нехай натхненнячко вирує океаном пристрасті;)))❤️❤️❤️

avatar
Ерін Кас
29.09.2020, 11:16:37

Чудові цитати! Одразу викликають усмішку)) Історія приваблює своєю емоційністю, як і інші книги Ані)) ❤️

Показати 4 відповіді
Анна Харламова
29.09.2020, 13:48:59

Ерін Кас, Безмежно дякую!!!❤️❤️❤️

avatar
Анна Харламова
29.09.2020, 11:05:58

Моя люба, дорога Квіточко, дякую за таку приємність!!!!! Дуже ціную та обіймаю!!!!!

Інші блоги
Чи потрібен герою ворог для розкриття характеру?
Привіт. Ми часто думаємо, що антагоніст потрібен для одного: заважати головному герою. Але насправді хороший ворог може зробити набагато більше. Він змушує героя приймати рішення. Ризикувати. Захищати те, що для нього важливе.
Перші привітання та побажання для Лізи
Спочатку вітали батьки, потім кращий друг, а що із цього вийшло: — Мамо, тату, я дуже вдячна вам за подарунок. Він справді дуже гарний. А про наречених мені ще рано думати, адже я лише вступаю до університету. —
Чи може смерть героя бути щасливим фіналом?
Хай. Зазвичай смерть персонажа ми сприймаємо як трагедію. Особливо якщо це головний герой. Ми звикаємо до нього, переживаємо його шлях, бачимо його помилки, перемоги, страхи й мрії. І коли він помирає, перша реакція: «Який
Культи, вівці, марафон - візуал )
Новий візуал к "Мій таємний бос" І тут із лісової хащі з диким тріском вискочила ця парочка. Люся летіла першою, витріщивши очі так, ніби за нею гнався сам Сатана, а за нею, захеканий і загрібаючи ногами
Який хітрий звір!
— Ти маєш розуміти, Адріане, якщо ви втечете, то підставите під удар зграю. Я змушений буду вжити всіх заходів для захисту клану. Брат уважно дивиться на мене, але в його погляді я не бачу прагнення Альфи підкорити
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше