Нова обкладинка і новий детектив...

Всім привіт! Знаю, останнім часом мене тягне на експерименти і більшість текстів не завжди однозначні, але от зараз захотілося написати саме в такому ракурсі...)

Маю надію все не зовсім прямо на обкладинці :) Ми ж усі любимо казки... А тут вовк трохи в іншій іпостасі, та і не ліс тут а більше схоже на джунглі міста...))

Коротше кажучи, я зараз приступив до більш "канонічного", в плані філософії і сюжету, твору. Там важко буде зустріти героїв несповна розуму, котрі творять зі своїм життям все що завгодно. Ну точно, це будуть не головні герої.

Постараюся на вихідних, або наступному тижні викласти.

Далі буду дописувати пару наявних і нарешті приступлю до двох великих книг, про які давно мріяв. 

А далі... Хто знає... Можливо і до другої частини Зони відчуження руки дотягнуться...)

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Нова глава Пантери з іншого світу + візуали✍️❤☕
Моя пантера з іншого світу В новій главі нарешті познайомимося з головною героїнею))) ​Бути принцесою в Антеріоні — це дика відповідальність і хронічний стрес. Мій народ визнає тільки силу. Не вмієш епічно наваляти
Він її викрав, а вона... !!!
— Я замовила тут дещо необхідне для дому й узагалі... Впиши адресу й оплати, — вона простягнула мені гаджет. — Гаразд, — я перехопив ноутбук. — Чаю будеш? — Буду. Дякую. Ліля попрямувала нагору, а я — на
❤️ Остання глава ❤️
Відкорковую пляшечку віртуального шампанського й святкую: ще одна книга завершена! Напевно, це моя найособистіша історія. Вона — про те, як прийняти втрати, відпустити минуле й наважитися жити далі. Але ж це казка.
До фіналу історії залишилося зовсім трохи...
Так, друзі, ми вже майже на фінішній прямій. Ще всього кілька розділів — і ми дізнаємося, чим насправді закінчиться історія двох людей, які п’ять років кохали одне одного, але чомусь вирішили, що нормально поговорити
Зухвале викрадення!
А мої котики взяли й викрали полцейського... Катю плющить, бо згадала як саме вампірський гіпноз )) Коли Кет і Любомир уже торкнулися ручки дверей, вони синхронно озирнулися. — Ходімо, вийдемо на перекур, — сказав
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше