Як я і казала, скоро починаю декілька нових робіт))) Сьогодні трішки розкажу і покажу одну з них. Ця ідея прийшла до мене ще навесні, коли ми з іншими авторами випустили збірку "Час Героїв". Я з дитинства любила мультфільм про людину-павука та всі фільми про нього та деяких інших супергероїв, тому з радістю взяла участь в такій цікавій ініціативі))

Тоді я написала роботу "Тейкер. Я заберу твій біль", про хлопця, якому була дана здібність чути і забирати собі чужий біль. За допомогою цієї здібності він продовжував життя одній дівчині... )) Далі сам сюжет оповідання спойлерити не буду, якщо буде бажання - можете прочитати роботу.)) 

Одразу ж після написання цього оповідання я загорілася ідеєю написати щось більш масштабне на подібну геройську тематику, однак тоді йшов конкурс від КСД, а я єдина з авторів писала на нього аж два романи( і, до речі, обидва встигла дописати); це були романи  "Барбі" та "Телешоу "Блокбастер". Стань новою зіркою онлайн, 1 сезон". Тож до кінця конкурсу в мене зовсім не було часу на реалізацію цієї супергеройської ідеї... =( 

Крім того, паралельно конкурсу романів, на букнеті з'явився конкурс оповідань. І я знов вирішила щось написати спеціально під конкурс. Так в останній день конкурсу з'явилося оповідання "Я та мій булер. 9 кіл пекла", яке на момент закінчення входило в топ-4 найпопулярніших робіт конкурса(зараз лише в 10).

Коли конкурси закінчилися,я була реально виснажена(за перше півріччя 2020 я написала два великих романи за 400000 знаків кожен +декілька оповідань в сумі приблизно на 70 000), тож з середини літа вирішила трішки відпочити і повикладати вже готові роботи. Так на букнеті з'явилися мої "Магічне кохання. Турнір на виживання."( перша книга якого була повністю викладена за один місяць, останні розділи я додала минулої неділі) та "ВІЛ. Моя боротьба", викладка якого також довдолі скоро завершиться))) Я перекроювала персонажів і сам текст, тож часу на написання чогось нового майже не було... 

Але тепер, коли перша частина "Магічного кохання" завершена, я таки вирішила почати писати дві нових історії! Цитату з однієї з них, з роману "Час героя" і його майбутню обкладинку даю вам сюди:

— Тоді ваш час пішов! – вчитель вистрілив в гору якоюсь червоною ракетою.

Ми всі рвонули до будівлі.

— Ваші імена та здібності? — швидко спитав я інших прямо на бігу.

— Я — Юміко, можна просто Юмі або Ю,—  низенька темноволоса дівчина азійської зовнішності мило посміхнулася. — Моя спеціалізація — точна стрільба, дальній бій. 

— Ден, танк, спеціалізація — ближній бій, — сказав високий підкачаний хлопець з таких самих боржників, як і ми всі. —Крім того мене майже неможливо вбити.

— Аля, хілер, — блондинка з нафарбованими червоною помадою губами  також усміхнулася. — Зцілюю поранення будь-якої складності, але маю ліміт на використання сили.

— А чого це ми взагалі маємо тобі все це розказувати? – на мене подивився останній член нашої команди – підкачаний світловолосий хлопець. – Хіба ти не той студент-заочник? В тебе хоч здібності є? Чого ми маємо тебе слухатись?

— Того, що це завдання на командну роботу, – я подивився на цього придурка. – Може ти і хочеш вдруге провалити цей іспит, та я сам налаштований пройти його і нарешті піти на практику... А здібності... Якщо не вдаватися в деталі, моя здібність — високий інтелект. Саме тому я тут.

— Що за дурість... Хіба це взагалі здібність?... – пробубнів цей придурок.