Чому ми так любимо фентезі?

 

Фантастика - якщо говорити  про книги або кіно - буває науковою, не зовсім науковою або зовсім ненауковою (чи фентезі). Батьківщиною фентезі є не середньовіччя і не казки і легенди, а, скоріше, підсвідомість людини. І наукову фантастику, і фентезі, і так звану "просто фантастику" об'єднує одне - наявність нереального припущення, яке може бути яким завгодно. Незважаючи  на те, що фентезі буває різним та має чимало піджанрів ( про що я писала тут), сучасний читач його полюбляє. Популярність фентезі ( що можна помітити й на нашому порталі) обумовлена цілим рядом причин, серед яких:

Антиповсякденність  — часом усім нам хочеться перенестися подалі від існуючих проблем, турбот та негараздів, і читання фентезійних книг задовольняє цю потребу. 

Романтика. Не секрет, що багато хто читає книги заради романтичних історій кохання — у жанрі фентезі їх вистачає. 

Магія. Переважно в кожному фентезі є магія або якісь чарівні, надприродні явища. Мабуть, це закладено у нашу підсвідомість ще з давніх часів, і багато в чому казки та легенди про незвичайні предмети і дива, котрі творять чарівники, стали рушієм прогресу та джерелом різноманітних винаходів. 

Фантастика і фентезі - це жанри не про те, що нас оточує, в іноді  нудному, несправедливому й одноманітному світі, а про інше —  незнайоме, цікаве і чарівне. Якраз бажання відволіктися від повсякденності, є однією з причин того, що сьогодні фентезі є настільки популярним  у читачів.. 

По-перше, це "своя", тобто авторська реальність. У ній немає обмежень. Кожен автор створює власну міфологію, придумує свої правила поведінки у цьому світі своїх істот або змінює вже існуючих, тих же ельфів і гномів, наприклад, адже майже в кожному творі вони виглядають і поводяться по-різному. Цей світ автора може бути пов'язаний з нашим, реальним, але різноманітні "походи крізь час і простір" з нашого світу в інший або навпаки характерні швидше для наукової фантастики.

Інша особливість фентезі в тому, що у книгах частенько все має душу або просто живе. Це означає, що життя і дії героїв невід'ємно пов'язані з життям природи. Дерева, тварини, різні духи та чарівні істоти — усі вони допомагають або заважають героям, і це пов’язує фентезі з відомими нам із дитинства казками.

Особистий героїзм, доблесть, сміливість і інші достоїнства персонажа можуть допомогти йому стати героєм, при цьому він може навіть врятувати все те, що створив автор у своєму світі, та і сам світ теж. І навіть якщо цей герой усього лише маленький хоббіт, як у Толкіна, його героїзм зводить його над іншими героями, іноді навіть ставить нарівні з напівбогами або іншими сильними істотами. Але ні про яке єднання з богами не може йти і розмови.

У цьому плані у фентезі дуже добре читається принцип того, що кіт (чи будь-яка інша сильна тварина) за усього бажання і яких би то не було "неземних" можливостей не полетить, не для того був народжений. Так що персонаж, що навіть став героєм, усе одно залишається земною і смертною істотою.

Якщо зібрати воєдино все сказане вище, то ясно стає відчутним зв'язок фентезі з міфами. Загалом, фентезі можна назвати міфом, тільки дуже довгим і авторським.

Особисто мені як автору, що працює в цьому жанрі, подобається те, що в фентезі ми можемо відобразити реальне життя в дещо алегоричному вигляді, а також показати певні риси людей, характерні й для наших днів. Наприклад, в моїй новій історії "Під знаком меча і корони"  я хотіла зобразити те, як внутрішній світ і вдача людини, її природні здібності можуть змінитися під впливом оточення і життєвих обставин — і часто не в кращий бік. Про те, як у гонитві за владою та досягненням бажаної мети ми часто втрачаємо найцінніше, що є у нашій душі. 

Цей роман — це “нульова” книга мого фентезійного циклу “Іллюзі”, передісторія трилогії про чародійку Дану-Соловейко  з Землі Дощу. Її можна читати як самостійну історію, тому я не відносила цей роман до циклу. Але, коли ви почали читання з цієї книги, а з трилогією ще не знайомі, то потім можете сміливо  переходити до "Землі дощу" яка продовжує те, чим закінчиться “Під знаком меча і корони”.

Цю книгу я віднесла до жанру романтичного фентезі. Перегортаючи її сторінки, ми дізнаємося про життя дідуся Дани, а потім — її батька, про історію її появи на світ. А потім і вона сама з’явиться в книзі, але вже як другорядний персонаж. У романі на вас чекає багато таємниць, пригод, магії, історій пристрасного кохання, придворних інтриг...

Тому запрошую всіх поціновувачів жанру до мого фентезійного світу. Оновлення книги відбуваються тричі на тиждень — у середу,  суботу та неділю. Тобто. вчора був викладений новий розділ, а наступний — уже сьогодні.

Не пропустіть! Буде дуже цікаво!

 

 

11 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

У якійсь мірі фентезі - це наша втеча від повсякденності у красиву магічну казку. Там все теж небезпечно, але ми переживаємо це, затаївши подих, знаючи, що нам ці страхіття не загрожуть. Цей своєрідний ескапізм виправданий психологічно і естетично. Як сказано в одному фільмі: "Приємно читати книгу (дивитися фільм), знаючи чим все це закінчиться!)

Показати 35 відповідей

Наталія Девятко (Natalia Devyatko), я написав слово сенс (смисл)! А не те, що Ви подумали!) І ніяких іллюзій!)

avatar
Зелена Криж
02.09.2020, 14:22:19

Класний допис! Підкину парадокс: я терпіти не можу фантастику та фентезі.... але коли замислитися, якось так дивно виходить, що мої улюблені авторі та твори ВСІ відносяться спеціалістами до жанру фентезі, і сама я також пишу (о, ні, в жодному разі не фентезі!) тільки те, що інші сприймають як "фентезі". Тобто, я - антагоніст, а не фанат жанру, сама працюю на цей жанр, читаю та люблю цей жанр. Але це ж "не таке" фентезі, це "особливе" фентезі! - Так я собі пояснюю цей парадокс)))))))))))) Тобто фентезі існує у кількох паралельних світах не в плані того, про що пишеться, а в суворій реальності: є стереотипне сприйняття жанру, а є реальні твори цього жанру, які ну дуже-дуже різні! І справді, варто писати про це побільше, щоб розібратися і якось побороти стереотипний ярлик "низького" жанру, тотального "ескапізму" та "формульної літератури" взагалі.

Показати 4 відповіді
Зелена Криж
02.09.2020, 16:42:54

Мар'яна Доля, Поважаю!))

Я теж дуже люблю фентезі. За можливість писати про світи, які мають свою історію і закони. А ще більше за те, що саме у фентезі дуже гарно можна працювати з психологією. Деякий час вважала, що у фантастиці це настільки гарно не зробиш. Поки не почала писати науково-фантастичний роман :)))) Там все можна те саме втілити, тільки дещо інакше. :)

Показати 5 відповідей
Мар'яна Доля
30.08.2020, 23:06:38

Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Так, коли пишеш про минуле, то це схоже на роботу детектива, особливо, якщо джерел небагато, або різні джерела дають протилежну інформацію))

avatar
Туз Крестовый
30.08.2020, 11:33:42

Як можна писати, що фантастика, фентезі і наукова фантастика об'єднуються наявністю певного нереального припушення, а потім твердити, що фентезі це авторська реальність у якій немає обмежень? Заплутали. Припущення притаманне для фантастики, в фентезі воно не матиме ніякого смисла, тому що всі закони світу автор створює сам, де в цьому можна знайти місце припущенням. Та к список популярний причин дивний.
Здається, що статтю писали з оглядом на конкретну книгу, а не з узагальнюючим підтекстом. І багато-чого в тексті відноситься до фантастики, але не стосується фентезі. Загалом заплутана стаття.

Показати 5 відповідей

Мар'яна Доля, Я потихеньку сприяю тому на конференціях та у журналах. А оскільки мені немає потреби переживати щодо захисту, то можу висловлювати всі свої думки :)))))

avatar
Кіра Леві
30.08.2020, 21:52:29

Обожнюю фентезі як читати, так і писати. Це світи, які існують і автори дають змогу зазирнути в них, побачити дивні створіння, взяти участь у пригодах на рівні з героями творів. Стати деміургом світу, вигадати свої правила, створити нові раси. Таке широке поле для творчості!

Мар'яна Доля
30.08.2020, 22:49:13

Кіра Леві, Згодна з вами))

avatar
Аліна Углицька
30.08.2020, 22:08:50

Якщо судити за кількістю любителів фентезі, то їх достатньо, щоб заради них створювати нові світи. Я люблю фентезі). У своїх книгах відчуваю себе богом, тому що кожен раз створюю світ з нуля. Не просто персонажів і відносини. Я творю нові всесвіти. З їхніми звичаями, расами, мовами, географією та історією. Жоден інший жанр не здатний дати стільки простору для фантазії. Це його головна перевага))

Мар'яна Доля
30.08.2020, 22:48:56

Аліна Углицька, Так. це дуже цікаво. Я пам'ятаю, ще в дитинстві. коли не писала історій, малювала якісь карти. придумувала. які люди там живуть. чим вони займаються)) Досі збереглися деякі з цих записів.

avatar
Avee Delmonico
30.08.2020, 14:59:08

Ну-у-у, можна сказати, що я полюбляю фентезі лише тому, що там немає обмежень. Твори, що хочеш і як хочеш. Цілий світ у твоїх руках. Цим і прекрасне (саме для мене) фентезі.

Показати 4 відповіді
Avee Delmonico
30.08.2020, 15:43:31

Мар'яна Доля, Ахах, таке також буває :) Але, чесно, такого не зустрічала. У автора, певно, ідей хоч греблю гати)

Фентезі, що книги, що фільми - то просто моя улюблена тема)) І мабуть, основною причиною, чому мені хочеться таке читати, є той критерій, про який Ви згадували - інколи хочеться відволіктися від повсякденних реалій та зануритись у щось чарівне та незвідане

Мар'яна Доля
30.08.2020, 13:23:36

Лександра Славичч, Так, всі ми в душі діти))

avatar
Інна Камікадз
30.08.2020, 10:32:14

Я над своєю вигаданою реальністю два роки вовтузилася, поки писала "По той бік Лісу". Цікаво, з чого ви черпали фантазію, коли писали своє фентезі?

Мар'яна Доля
30.08.2020, 12:20:54

Інна Камікадз, О, це дуже давній мій задум, колись, ще в підлітковому віці, я почала писати схожу історію, проте не мала достатньо досвіду, тож вона залишилася незакінченою. А в минулому році вирішила до неї повернутися. До речі, ця трилогія - це свого роду експеримент, бо я свідомо тут поєднала риси, спільні для фентезі і фантастики ( постапокаліпсису))

Інші блоги
Слова і тиша. Або про боротьбу з творчими паузами.
Вітаю, творча спільнота! Кілька місяців тому я розпочала роботу над новою історією під назвою “Завтра вже сьогодні” — і майже відразу зупинилася. Не можу пояснити, чому так сталося. Це не виправдання, адже я ретельно
Алія. Сила вогню.
Дорогенькі, глава вже на сайті - Поцілуєш мене на прощання, Аліє? - у шумі розлюченого вереску гартів слова Інга прозвучали ледь чутно. - Не потрібно ніяких прощань, Інг, я врятую тебе. - Мовчи, прошу, бережи сили. -
Нові твори, які вийдуть у жовтні. Прем'єри й дати
Привіт, мої любі читачі! Як завжди сумували за мною, так? Чи ні? "Ну, можна ітак сказати, що не зовсім. Я й не чекав на вас:)" — скажете ви. Якщо дехто за мною не сумував, то дякую, що не забуваєте про мене;)
Новини, плани автора і подарунки
Привіт, мої любі читачі та гості мого блогу!! В останньому дописі я обіцяла блог такого формату. Щоб мої любі читачі знали на що очікувати далі. Загалом хочу сказати, що авторка я хаотична))) Вічно думаю про одне, а
Екстра до "Я виткав тебе з власного безсоння"
Вітаю, шановні! Цей день настав, "Я виткав тебе з власного безсоння" не відпускав мене навіть після завершення основного сюжету, тому сьогодні ця історія поповнилася екстра розділом, невеликим, але затишним. Мене під
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше